Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

У середу, 12 липня, Преосвященний Владика Михаїл очолив Божественну Літургію у Катедральному Соборі святих Апостолів Петра і Павла у м. Сокалі, з нагоди храмового празника

Теплий сонячний день і ще тепліша щира людська усмішка радо зустрічали Преосвященного Владику Михаїла на теренах сокальщини.

СВІТЛИНИ

Прямуючи до своїх вірних з доброю новиною Слова Божого, Кир Михаїл не оминув і сусідню парафію Зіслання Святого Духа в смт. Жвирці, де на коротко загостив, аби привітати свого вірного слугу, о. декана Петра Звіра з іменинами, а разом з тим уділити своє пастирську благословення порученим йому вірним. Ці кілька хвилин часу присвячені духовним пастирем для служіння своїм повіреним, принесли багато взаємопозитиву і духовного піднесення для всіх присутніх.

Ще більше взаємонаснаги до молитви у Богуугодного життя додала наступна зустріч з парафіянами катедрального храму Верховерховних Апостолів Петра і Павла у м. Сокалі. Було досить людно не лише у храмі, але й на церковному подвір'ї, де вірні з трепетом очікували Преосвященного Владику, щоб почути промовлене через нього Боже Слово в часі Божественної Літургії. Щоб запричаститися з його рук і отримати благословення Всемогутнього Бога через Свого посередника.

Преосвященний Владика очолив Божественну Літургію у катедральному Соборі міста Сокаля з нагоди його храмового празника. У співслужінні брали участь священики з сусідніх парафій з двома дияконами. Великим знаком прагнення до єдності була присутність на спільній молитві представників різних гілок влади, медиків та інших представників суспільства.

Кир Михаїл тепло привітав настоятеля храму, о. Ярослава Кащука і всіх присутніх. о. Ярослав в свою чергу сердечно подякував Преосвященному Владиці за молитви занесені до Бога за парафію, за Україну, за наших воїнів, і за сучасну владу, зокрема сокальську, оскільки у богослужінні брали участь голова обласної адміністрації, разом з представниками обласної та районної рад, включно з депутатами. 

По закінченні богослужіння відбулася процесія довкола храму, в часі якої Владика Михаїл окропив вірних освяченою водою. 

У своєму привітальному слові у Жвирці, Кир Михаїл звернувся також і до вірних парафії, подякувавши їм за зустріч та висловив приємне здивування від того, як вони щиро стараються прикрасити Божий храм, що є знаком парафіяльної єдності між собою, наголошуючи, що саме парафія покликана до того, аби допомогти нам зустрітися з Живим Христом, оскільки через Церкву Господь виражає Свою Євангелію, Свою Правду.

На прикладі святих апостолів Петра і Павла, Владика заохотив завжди довіряти Богові, щоби таким чином постійно відчувати Його присутність в нашому житті, подібно як її відчував св. Павло у всіх своїх переживаннях, чи то у в’язниці, чи на морі чи де інде. Постійно перебувати в Бозі для того, аби ми потім, разом з ним могли відважно сказати, що то Господь нас визволив з усіх наших трудних обставин... говорячи про вірність апостолів, ми вчимося бути церковними людьми, вчимося любити один одного.

Наголосивши на взаємній правдивій, а не вдаваній любові, Кир Михаїл закликав щиро молитися за мир в Україні, щоб відвернути всякого роду зловживання, не лише на війні але й в нашому повсякденному житті. 

Коментуючи слова ап. Павла, коли він говорить що «радо хвалитиметься своїми немочами, щоб у ньому перебувала сила Христова» (див. ІІ Кор. 12,9), Архиєрей зауважив, що саме через ті його немочі й недоліки, він досвідчував велика діла Божі, якими Господь постійно помагав апостолу впродовж цілого життя, коли його рятував і постійно провадив. Ап. Павло втішався тим, що він безрадний, неспроможний, тому що мав в своєму серці велике довір’я до Всевишнього, через що його й супроводжувала постійна Божа сила і підтримка.  

Друга частина проповіді базувалася на щирій і постійній молитві не лиш за себе, але й за інших. На молитві за єдність. Лунали заклики до того, аби ми були чуйними не лише на свої потреби, але й на потреби наших ближніх, бо властиво це і є ознакою правдивої Христової Любові. А коли й нас спіткають якісь негаразди, чи проблеми, тоді негайно згадаймо приклад життя св. Павла, особливо його цілковиту довіру Божому Провидінню. В покірній молитві визнаймо перед Богом, що без Нього ми нічого не варті,  і побачимо, як сила Божа проявлятиметься в нашому безсиллі і немочі.

Боже! Змилуйся! Подай нашому народові миру. Подай душам нашим свою велику милість. Заведи мир в наших родинах. Подай здоров’я тим, які в Тебе благають і просять. Подай відваги тим, які не є рішучими, щоб сповнювати свої християнські обов’язки… Боже, відверни силу ворожу, приверни мир в наше життя, щоб ми Тебе благословили і втішалися нашою вірою. Втішалися Тобою і твоїм Живим Словом, яке Ти обіцяв нам дати. Щоб і ми за вірою апостолів Петра і Павла могли сказати: з усього врятував нас Господь.

Такою особистою й спонтанною молитвою, з побажанням миру і Божого благословення для кожного, завершив свою проповідь Преосвященний Владика Михаїл Колтун.

о. Роман Гонтарик  прес-секретар