Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

Дар бути співтворцями Бога

8 січня, 2019 р. Божого, на свято Собору Пресвятої Богородиці та святого Йосифа, владика Кир Петро відвідав парафію св. Архистратига Михаїла у смт. Запитів Кам’янка-Бузького району. На Вечірній з Литією єпископ-помічник привітав усіх з великим святом та наголосив на його важливості у нашому житті. У своїй проповіді він закликав пригадати з  якою радістю та любов’ю  батьки та ціла сім’я чекають появлення на світ нового життя –  своєї дитинки. А також звернув увагу на те, що коли ми святкуємо це свято, то розважаємо про Пресвяту Родину, Яка в особливий спосіб чекала на народження їхньої дитини, на прихід Божого Сина. Коли народжувався Христос, вони знали Хто має прийти на цей світ, знали, що вони мають народити незвичайну людину, а самого Спасителя світу. Владика підкреслив, що це народження також відбувається не в підготовленому місці, бо коли Марія з Йосифом прийшли до Вифлиєму їм не було місця. Вони були вимушені йти до стайні, де народився Спаситель світу…

СВІТЛИНИ

Кир Петро поділився думкою про те, що має сумніви, що якась сім’я би знайшлася, яка хотіла б народити свою дитину в неприготовленому місці, а виявила б бажання народити в стайні, де є тварини, неприємний запах і темнота. А також завважив, що, мабуть, Пресвята Богородиця думала, що народить свого сина в прибраній чистій кімнаті, яку заздалегідь приготувала для народження свого сина. Проте це відбулося  в зовсім в інший спосіб: в стайні. Єпископ пригадав нам, що коли тримаємо новонароджену дитину на руках не раз  думаємо, що буде з цієї дитини та якою вона виросте і  яке призначення матиме у цьому світі. Коли Мати Божа та обручник Йосиф тримали Дитятко Ісуса на своїх руках, вони знали хто це є та те, що на своїх руках тримають Спасителя світу, Який прийшов на цю землю, щоб спасти людину від її гріха. Владика дав поштовх задуматись нам про те, що  кожний з нас виростав у сім’ї, народився і виховувався своїми батьками. Кожна мати і батько, дивлячись на свою дитину, сподіваються, що з цієї дитини виросте щось добре. І ми, коли святкуємо Різдво, пригадуємо собі про покликання родини та те, що це означає бути матір’ю і батьком, бути дітьми у своїх батьків. Владика звернув особливу увагу на те, що сам Син Божий Ісус Христос також народився у сім’ї, він мав матір і батька. Коли мати і батько народжують та дарують нове життя, відбується найважливіша річ у сім’ї: вони стають співтворцями Отця небесного. Архиєрей  наголосив, що коли з’являється на світ людина, вона народжується також і для неба, бо людина має початок, але ніколи не має кінця. І саме тоді батьки є співтворцями  на життя вічне для тої людини, яка народилася.  Його Преосвященство зазначив, який великий дар Бог дає у наші руки, що ми народжуємо не тільки дітей для себе, але й людину, яка є призначена на життя вічне, яке ніколи не закінчується. Бог захотів стати людиною і народитися у вбогому вертепі. Владика акцентує на тому, що  коли дітки приходять і колядують, то ми можемо чимось поділитись за гарну коляду, яка є праобразом того, що ми відкриваємо хату для колядників, для доброї новини, немов приймаємо до своєї хати Пресвяту Родину, Яка народила Божого Сина.  Кир Петро пригадав, що у Євангелії ми  читаємо про те, що не знайшлося жодного місця і хати, щоб прийняти  Ісусову сім’ю і змушені були  йти до стайні. В часі Різдва ми відкриємо наші двері на коляду  і тим, що ми ділимося і даємо є лише мізером, бо  Бог з нами поділився Своїм Сином, нам Його подарував. Єпископ закликає відкривати наші серця, щоб там народився Господь Бог, Син Божий. І коли діткам відкриємо двері та даємо дари, то в той самий спосіб ми  дякуємо Богові за те, що дав нам ще більше, що Він прийшов до нас і подарував Спасителя світу. Архиєрей побажав, щоб це Різдво лунало у наших домівках і провіщало про це надзвичайне чудо, що Бог стається людиною.

Опісля богослужіння владика Петро поблагословив дітей та заколядував разом із ними гучною колядою, яка прославляла Господа Бога, Який прийшов на землю, щоб повернути нам втрачений рай!

Ірина Тарапата

Слово Боже на щодень

Читання Катехизму УГКЦ