Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

Храмовий празник св. свщмч. Йосафата в Жовкві

25-11-2018 р. Б., парафія свщмч. Йосафата в м. Жовква відзначала храмовий празник. Божественну Літургію очолив владика Михаїл (Колтун), правлячий архиєрей Сокальсько-Жовківської єпархії. Йому співслужили о. Ярослав Петруха (декан Жовківський), о. Василь Батюк, о. Лазар ЧСВВ. Священики, о. Степан Висоцький та о. Роман Малькевич уділяли вірним таїнство Покаяння (Сповіді). 

Основною темою проповіді преосвященного архиєрея було, виконуючи Божу волю прагнути до єдності взаємною любов'ю та молитвою за ворогів, щоб, "Всі були одно", як неодноразово зазначав св. священномученик Йосафат.

"Сьогодні цей храм скликає всіх нас на свято віри, бо що для нас є найважливіше в житті? Те, в що ми віримо, те, чим ми тішимося у вірі. Віра не тільки відкриває нам, що Бог все сотворив і всім управляє, але віра навчає нас, як ми маємо сприймати Бога і виконувати Його волю, про що ми і молимося в молитві "Отче наш", "нехай буде воля Твоя". 

Архиєрей наголосив на свобідній волі людини, заохотивши, вибирати в своєму житті тільки добро, яке завжди є згідне з Божою волею. 

Закликаючи до молитви за Мир, владика зокрема сказав, що "немає більшого успіху, - як в молитві за своїх ворогів, як молитися за їхнє покаяння, молитися не з ворожістю, а з доброю волею. Так як Бог, прийшов до нас, родився, жив, перетерпів смерть через наші гріхи, через нашу злобу, але Він дарує нам прощення, щоб ми могли мати ключ від свободи і жити в мирі з Богом та з ближніми.

Хто є тим ближнім? Хто є нашим ближнім? Попередньої неділі ми говорили про це: кожний з нас, хто живе на цім світі є нашим ближнім і ми є покликані Богом, щоб служити йому, або молитися, довіряти і поручати його Богові, щоби він навернувся і жив. Бог не хоче смерті грішника, а хоче щоби він навернувся і жив. 

Святий Йосафат жив волею Божою, жив життям Церкви. Церква є та, яка всіх людей повинна мирити, єднати до спільного житття в мирі. Церква, яку Господь оснував, спочатку була одна, а потім ворог посіяв кукіль і ми бачимо, яка ворожнеча була, коли наша Церква була переслідувана. Від своїх братів у Христі ми терпіли, і тепер нам ще не зрозуміло, що від братньої Церкви ми також терпимо, бо багато вірних ціє церкви протиставляться нашій свободі, нашому вільному вибору...

СВІТЛИНИ

Ми потребуємо щоб і Церква і держава були єдиними, і св. священномученик Йосафат, так перейнявся Божою Волею що був готовий віддати своє життя, за що й поплатився ним, щоби всі були одно, щоб всі були єдині і належали до цієї Церкви, де Христос є тим Пастирем, Який дає нам цю Євангелію, щоб ми жили в мирі, в любові, щоб ми, як християни, були всі братами і сестрами і не цуралися один одного, не стидалися своєї віри. Нам, дорогі браття і сестри випала ця доля свідчити єдність у християнському житті, і не тільки у нашій парафії, бо коли ми молимося, то молимося за всіх, для кого Отцем Небесним є Бог наш. 

Ми молимося за всіх і наше покликання, це є утвердження в нашій вірі. Священномученик Йосафат потерпів за єдність християн, за те, що наша Церква і ми, вірні, належимо до престолу Петрового, якого Господь вибрав і сказав йому: "чи любиш ти мене? Паси мої вівці...", тому ми, що до цієї Церкви належимо, повинні це сповідувати. Цю ознаку ми повинні відчувати в собі, як волю Божу і засвідчувати її, бо кінцево це приведе нас до перемоги.  

Я є втішний за нашу Церкву, яка, будучи зруйнованою, воскресла. Вона живе і переймає тепер усі верстви українського народу. Вона розвивається тому, що ми за свободу, за єдність, ми за вірність своєму народові, своєму ближньому, а це зараз для всіх нас є на часі. Тому ми сьогодні з ревністю і любов'ю молимося за навернення ворогів, за припинення війни, встановлення миру і нашого єднання в сім'ях, родинах, парафіях, в державі і у всій вселенській Церкві, яка також мандрує до того цілковитого єднання, "щоб всі були одно". (Зі слова преосвященного владики Михаїла)

По завершенні Божественної Літургії, архиєрей подякував настоятелю храму, о. Михайлу Ткачіву, священикам та всім, "хто сьогодні заявився в цьому храмі".

о. Михайло подякував владиці Михаїлу, священикам та всім, хто своїми стараннями долучився до приготування празника. 

Опісля було зачитано молитву на благословення свякої речі, вірні приступали до мировання а владика окроплював їх освяченою (перед Літургією) водою. На завершенні всі разом заспівали "Боже Великий Єдиний".

Прес-служба єпархії

Слово Боже на щодень

Читання Катехизму УГКЦ