"Будьмо тими, хто ділиться своєю вірою, хто ділиться тою радістю, що Господь Воскрес, що Він є Живий, що Він ніколи не залишає" - Кир Петро (Лоза)

Деталі

Створено: Вівторок, 30 квітня 2019, 22:12

30 квітня 2019 р. Б. владика Петро очолив Божественну Літургію в монастирі св. Юрія ЧСВВ, та відвідав сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Червонограді.

СВІТЛИНИ

У своїй проповіді архиєрей наголосив на безмежній любові Бога до людини, на важливості особистої зустрічі з Христом у Пресвятій Євхаристії та Слові Божому - у Святому Письмі, а також на основному завданні кожного християнина - бути свідками Воскреслого Ісуса.

"В основі нашої віри є Воскресіння Ісуса Христа з мертвих, бо це свято показує нам, як Бог полюбив людину, як Бог людину шукає і як хоче бути присутнім у житті кожного з нас. Бо Він зійшов до гробу, щоби з того гробу воскресити і дати життя кожному з нас. Також це є свято нашої надії... Закінчуємо "Символ Віри" словами: "Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку", тобто, ми живемо цією надією, що кожного з нас очікує вічне життя, яке Господь у своїй Любові хоче уділити кожному з нас...

Сьогоднішня історія про учнів, які йшли до Емаусу, повчає нас, як ми, християни ХХІ ст. можемо зростати у вірі, як моя віра має зростати в моєму житті. Ісус дає відповідь цим Євангелієм і запрошує нас, щоби ми пізнавали, читали, досліджували все те, що нам говорить Слово Боже про Христа, бо Святе Письмо, це не просто написаний текст, але як каже євангелист Іван: "Слово сталося Тілом і замешкало між нами" (Йо. 1,14).

Коли ми переживаємо зустріч з Христом, з живим, воскреслим Богом, ми хочемо цією вірою ділитися з іншими.

Віру ми можемо порівняти до радості. Коли ми радіємо, то чи можемо ми сховати свою радість? Вона є на нашому обличчі, вона показує, що ціле наше єство радіє якоюсь подією, якоючь річчю, і цією радістю ми хочемо поділитися. Про це дуже виразно пише і закликає нас до цього Папа Франциск в своїй енцикліці, яку називає "Радість Євангелія", тобто радість від зустрічі з Христом, від того, що я є християнин і переживаю благодать Божу в своєму серці, що я відчуваю, яким добрим до мене є Бог і як Він мене полюбив, і що Він заради мене зробив. Я хочу цією вірою поділитися з іншими, розказати людям про те якомога більше, щоб і вони запізнали Христа, так, як ті учні, які йшли до Емаусу і вже були втомлені, але їхня втома швидко зчезає, від того досвіду, в якому вони пережили зустріч з Воскреслим Ісусом. Вони побігли, не просто йшли, але бігли назад до Єрусалиму, щоби розказати, що бачили Воскреслого Христа. 

Євангеліє від Матея закінчується вознесінням Ісуса Христа, який запевняє: "Я є з вами, аж до кінця віку". Думаю, що кожен з знас відчуває ту Божу присутність, Його руку, що Господь нас не полишає. Він завжди присутній в моєму житті, і те, що я приходжу до храму Господнього і тут маю можливість пережити цю Безкровну Жертву Ісуса Христа, яку Він для нас готує, щоби нас нагодувати, щоби ми мали це життя вічне, про що Ісус каже в Євангелії від Йоана, що "Хто не їстиме Тіла і не питиме Крови Сина Чоловічого, не буде мати життя вічного" (Йо. 6,53).

Як Бог піклується нами. Як Бог ділиться Собою для нас... Але й Він закликає, щоби й ми були готовими поділитися з тими, хто є поруч з нами, бо як каже ап. Яків: "Віра без діл, мертва" (Як. 2,17).

Ми ділимося своєю вірою не тільки на словах, але ділимося також і тим, що Господь посилає для нас, чи то якісь матеріальні засоби, чи то наші таланти, чи просто ділимся нашим серцем, що ми не рівнодушно дивимося на потребу тої чи іншої людини, яка є поруч зі мною. 

Свято Воскресіння - це свято перемоги добра над злом. Свято перемоги Божої благодаті над гріхом. Свято, яке вселяє в наші серця відчуття свободи, бо як каже ап. Павло, що коли Христос є зі мною, то хто чи що може бути проти мене? 

Як ті учні з Емаусу, при ламанні хліба побачили присутність Божу в своєму житті, так і ми, приходячи на Божественну Літургію, направду відкриваймо свої серця для того, щоби зустрітися з тим Живим Богом у нашому житті і цього Бога, Якого ми приймаємо до свого серця, до своєї душі, прийшовши сюди до храму. 

Ним накормившись і напоївшись, ми маємо нагоду нести Його в той світ, де ми живемо, до своїх домівок, до своїх місць праці. Там, де ми зустрічаємось з іншими людьми.

Ми немовби стаємося тими Христоностями, бо приймаємо Його до свого серця і до своєї душі. Будьмо тими, хто ділиться своєю вірою, хто ділиться тою радістю, що Господь Воскрес, що Він є Живий, що Він ніколи не залишає, але ще й закликає: "прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені, і я облегшу вас". Нехай наша віра у Воскреслого Христа буде для нас тим прапором, з яким ми хочемо перейти через ціле наше життя - бути тими свідками. Бо завданням учнів, які пішли проповідувати по цілому світі, було не переконувати, а свідчити - бути світлом Воскреслого Христа. Так само і для нас, християн третього тисячоліття, важливим завдання є бути тим свідком. Тож будьмо тими добрими, ревними і також святими християнами ХХІ століття. Христос Воскрес!". (Із проповіді преосвященного владики Петра).

Прес-служба єпархії