possible to make website for free
possible to make website for free
possible to make website for free

Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

"Коли ми будемо перемагати себе молитвою, ми здобудемо світ, ми здобудемо життя" - Кир Михаїл (Колтун) на поминальній панахиді у Пикуличах (Польща)

Як вже повідомлялось раніше, 3 червня 2018 р. Б. Владика Михаїл (Колтун) разом із священиками та представниками з України та Польщі, взяв участь у святкування Свята української національної пам‘яті в Перемишлі (Польща). 

Пропонуємо вашій увазі текст проповіді владики Михаїла, виголошеної на військовому цвинтарі в с. Пикуличі.

«Ми стоїмо усі на тій землі, де померлі наші спочивають з Богом, живуть з Богом. Ми прийшли, щоби перед ними тут заявитися та зачерпнути сили від них і йти далі. Коли вони жили на землі, то жили для нас з вами, для нашого майбутнього і ми сьогодні як довжники їх, які не дожили до тих часів, про які говорить св. ап. Павло: «і всі вони, дарма, що мали добре свідчення віри, не одержали обіцяного, бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли завершення» (Євр. 11, 39-40), так Господь єднає нас, померлих і живих. Вони жили Божим Словом, Божим Завітом.

Вони не побачили сьогоднішнього дня, а ми повинні їх продовжувати, щоби не розчарувати їх, так, ніби їхня смерть була безслідна. 
Ми маємо вірити в це, що Господь нам дає в житті сьогоднішній день єднання живих і померлих, щоби ми наповнили життя Божим благословенням, бо якщо ми замовкнемо, то каміння почне говорити. Це є слово священне. І я вам всім щиро дякую, що ми зійшлися сьогодні. Щиро дякую всім охоронцям, які оберігають право вірити, оберігати, служити. 
Ми усі сьогодні відзначаємо цей скорботний день, але скорбота наша, як каже Господь, терпіння наші повернуться в радість. І ми в це віримо. Ми для того прийшли почерпнути Божого Слова, віри тих, які не дочекали тих днів, прийшли аби продовжити наше життя, змагання за свободу, за мир, за незалежність. Це є Божі дари, які Господь нам дав. І якщо ми заради миру, один одному простимо, - це є Боже, це є вічне. Ми відречемося себе, але ми візьмемо Боже Слово, яке дає життя, яке ми один одному терпимо, а терпеливість свята, вона має в собі силу життя. І коли ми це приймемо до життя, ми переможемо себе, ми здобудемо життя, ми підемо за Христом. Так, як Христос каже: «Хто зречеться самого себе, візьме свій хрест і піде за мною, він буде там, де я є». І це є важне для нас, вірити в слово, яке нам говорить про терпіння, але воно нам говорить, що терпіння перемагають. Ми сьогодні набираємося цієї віри і запевняємо тих, які полягли, не дочекавшись сьогоднішнього дня, ми черпаємо ту силу, для того, щоби йти в завтрашній день з впевненням, щоби ми жили в любові, щоб ми прощали один одному, мали силу, молилися один за одного, єдналися в Церкві в молитві з померлими і щоб та Церква жила, бо в ній є Христос. 
Пресвята Богородиця переживала смерть свого Сина. Ісус Христос, що вмирав, казав: «прости їм, бо вони не знають що творять. І з нас багато є таких, що не знаємо що творимо, але, коли ми будемо перемагати себе молитвою, ми здобудемо світ, ми здобудемо життя. Ми оправдаємо смерть тих, яких сьогодні немає між нами, що вони не надарма терпіли, а їхні терпіння сталися тим удобренням на майбутні покоління. Пресвята Богородиця, яка зазнала несправедливої смерті Сина свого уболівала, але поручалася Богові і казала: «Господи, хай буде Твоя свята воля», бо суд ми лишаємо Богові, а нам поручено прощати і жити в мирі. «Не судіть, щоб ми не були суджені». Так важно, щоб той голос, щоб ми не судили, міг бути предметом розважань, застанов в нашому щоденному житті, щоб ми прощали і нам було прощено, щоб ми молилися і нам було дано.

Хай Господь сьогодні благословить нам цей день тої сувокупної молитви, двох представників влади двох народів, священства, і я дякую вам дорогі парафіяни цієї землі, священики, що ви зберігаєте ідентичність нашого народу, що ви пам’ятаєте про своїх померлих, що ви берете історію до свого життя, що ви молитеся про майбутність України, яка сьогодні зазнає такий вирішальний екзамен, вирішальний екзамен для цілого світу, для Польщі теж. І як ми поставимося сьогодні, що ми поставимо в своєму серці, який виграш, який «козир» ми поставимо в своєму серці, про що ми сьогодні живемо, про мир чи про війну? І якщо ми сьогодні поставимо собі про мир, якщо ми поставимо всі решта цінності нашого життя, які мають скріплять цей мир, ми правильний вибір зробили. І на цій святій землі, щоби ті померлі, що почують голос Сина Божого, почули сьогодні ваш голос душі, ваше запевнення. Вони оживуть, вони возрадуються. 
Мир і Боже благословення хай буде з усіми нами».

Прес-служба єпархії

Проща до св. Івана Павла ІІ в Руді Сілецькій 

20-23 жовтня