possible to make website for free
possible to make website for free
possible to make website for free

Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

«Я хочу бути добрим українцем, поляком... але я можу бути добрим лише тоді, коли дивлюся на Сина Пресвятої Богородиці, на Ісуса Христа» Владика Петро (Лоза) на Європейських днях добросусідства

«Я хочу бути добрим українцем, поляком... але я можу бути добрим лише тоді, коли дивлюся на Сина Пресвятої Богородиці, на Ісуса Христа» Владика Петро (Лоза) на Європейських днях добросусідства

28-08-2018 р. Б., на території українсько-польського кордону між селами Стаївка та Корчмин проходили Європейські днів добросусідства. Урочистості розпочалося урочистим відкриттям кордону та взаємною зустріччю учасників святкування. Після чого в с. Стаївка за участі духовенства обох народів відбулась Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, Владика Петро (Лоза), освячення води та благословення зілля, після чого лунали привітання представників влади.

В Часі Божнственної Літургії преосвященний владика Петро виголосив проповідь в якій закцентував свою увагу на святі Успіння Пресвятої Богородиці, зауваживши її особливу опіку над обома народами, підсумувавши, що ті відмінності які маємо не повинні нас різнити між собою, а навпаки, зближувати, тому що всі ми є діти Божі. Щоб добре зрозуміти це, ми завжди повинні тримати зверненим наш погляд на нашого Спасителя – Ісуса Христа.

Пропонуємо Вашій увазі цікавий витяг з проповіді преосвященного владики Петра:
«Вшановуючи нашу Небесну Неньку, ми відчуваємо її заступництво, відчуваємо її покров. Я думаю, що так як в нашому українському народі, так і в польському народі є особливе прочитання Пресвятої Богородиці, особливий її покров, тому що ми уповаємо на заступництво Пресвятої Богородиці і почуваємо себе дітьми Божими, не зважаючи по яку сторону кордону живемо…
Коли розпочинається Божественна Літургія в східному обряді, священик виголошує і каже: «Благословенне Царство Отця і Сина і Святого Духа» - Царство, до якого ми є запрошені, в якому ми беремо участь, і те Царство, яке чекає на кожного з нас.
Христос в Євангелії говорить, що Царство Небесне починається вже, воно вже є серед нас, але ще не вповноті. Опираючись на ці слова Ісуса Христа, Який каже, що: “Царство Небесне вже є серед вас” (Лк. 17, 21), ми, живучи на цій землі, де би ми не були, де би ми не перебували, до якого б народу не належали, ми сміливо можемо сказати в своєму серці: так, ми хочемо належати до Царства Божого, ми є тими дітьми Божими. Так, ми живемо в різних країнах, маємо різні обряди, різні традиції, культури, але ця різниця, це не те, що має нас роз’єднувати, але навпаки, це те, чим ми один одного маємо збагачувати і чим одні з одними маємо ділитися...

СВІТЛИНИ

Кожна особа має свою індивідуальність, вона є неповторна, тому й ми говоримо, що немає одинакової людини, яку би Бог створив, немає одної тої самої людини в двох особах. Так само можем сказати, що кожен народ є неповторний і покликаний Богом до життя, щоби перебуваючи в цьому житті було це мирне співіснування, як є це мирне співіснування, коли ми живемо один з одним, так само як є мирне співіснування між нами та різними народами, різними національностями. Це є Боже бачення. Бог це також хоче бачити в своєму Царстві, бо Царство Небесне починається серед нас, воно вже є серед нас, хоч ще не вповноті.
Сьогодні ми збираємося на цьому святому місці, яке вибрала собі Пресвята Богородиця, бо тут було Її об’явлення: щоби люди приходили, молилися, зверталися до неї і приносили свої переживання та немочі і віддавали їх під Покров Пресвятої Богородиці і в руки Її Небесного Сина Ісуса Христа.
Сьогодні ми збираємося тут, щоб ще раз підкреслити, ще раз запевнити і ще раз сказати, що «Так, я хочу бути дитиною Божою, я хочу належати до Царства Небесного. Так, я хочу бути добрим українцем, я хочу бути добрим поляком, я хочу бути добрим, але я можу бути добрим лише тоді, коли я дивлюся на Сина Пресвятої Богородиці, на Ісуса Христа, коли я споглядаю Ісуса Христа, який є вповноті людиною і вповноті Богом і Який прийшов з неба, щоби нам, людям, принести оту людяність», бо людина, через свій гріх втрачає людяність. Грішачи, людина відмежовує себе від Бога, але Бог прийшов на землю, щоби людину повернути назад до неба, та найбільше що Господь хоче, це привернути людині людяність, щоби людина залишалася людиною на образ Божий, на який вона є створена. Лише Бог може знати правдиво, якою я маю бути людиною, і лише Його питаючи та роздумуючи над Ним, я можу віднаходити цей образ в своєму серці.
Ми зустрічаємося на цьому пограниччі, на цьому кордоні, який ніби ділить Україну і Польщу, який розмежовує це життя християн, життя дітей Божих, але ми всі розуміємо, що в очах Божих всі ми є одинакові, і коли ми роздумуємо про це добросусідство, про це співіснування двох народів і побудування оцих законів які би мали бути чи по тій стороні кордону чи по іншій, ми не можемо будувати закони, які противляться законам Божого Царства, бо тоді буде розмежування в нас самих, тоді ми не зможемо себе назвати дитиною Божою.
Думаю, що кожен з нас а також ті, котрі піклуються і дбають про закони, які формують державу, незалежно на якій території, оцей погляд на закони Царства Божого не можемо опускати з погляду. Сьогодні, творячи цю молитву, ми також за це молимося, молимося щоби був мир між нами людьми, а також молимося і просимо за мир в нашій Україні.
Дякую сьогодні польській стороні, яка приходить до нас і творить цю спільну молитву. Дякую також за Вашу молитву за мир в нашій державі, за те, щоби не було більше війни на нашій українській землі.
Ви маєте цей мир, маєте цю свободу, якою також дуже дорожите, і я сьогодні також дякую Богові та Пресвятій Богородиці за цей мир і спокій, який існує по за кордоном, що розділяє наші держави, але дивлячись на мир, спокій і свободу яка є за тим кордоном, ми також дуже бажаємо, щоби цей мир і спокій був і на нашій землі. І коли ми сьогодні роздумуємо над життям Пресвятої Богородиці, над її переходом (до неба), над тим, що ми є дітьми Божими, то ми направду можемо вірити, бо каже Христос, що “по вірі вашій станеться вам” (Мт. 9, 29). І на скільки ми себе усвідомлюємо дітьми Божими і дітьми Пресвятої Богородиці, ми можемо вимолити цей мир і для нашої землі і це дружнє співжиття між нами.
Сьогодні вже 15 рік відбуваються ці зустрічі. Я дякую Богові за ці зустрічі і за цей момент спільної молитви, спільного ділення, ділення не тільки в молитві, в цій Євхаристії, але в тому культурному, в тому, що нам Бог дає на щодень. Дякую за це ділення в сьогоднішньому святі. Думаю що Пресвята Богородиця, яка дивиться на нас з неба, радіє з нами, що ми разом тут зібралися та молимося, і через молитву, через уповання на Господа Бога, ми виконуємо і є по слушні тому, до чого нас закликає Христос, так як ми чуємо в сьогоднішньому Євангелії: «блаженні ті, які слухають слово Боже і його виконують» (Лк. 11, 28).
Бажаю, щоби відходячи з цього місця ми направду взяли в наше серце оці слова Христові: «блаженні ті, які слухають слово Боже і виконують його».
Пресвята Богородиця найбільш усвідомила і прийняла це слово Боже. Вона настільки прийняла його, що це слово сталося Тілом в її лоні і вона прийняла Сина Божого. Тому і ми, якщо хочемо відновлювати цей образ Божий, який Бог нам дарує, на який ми є створені, вслухаймося в це слово Боже, наслідуймо Пресвяту Богородицю, йдімо тою дорогою, якою йшла Марія, - через ціле життя вона слухала Слово Боже.
Ми зможемо бути добрими людьми, добрими українцями, добрими поляками, добрими народами, коли слухатимемо слово Боже, бо з Божої руки ми живемо, з Божого благословення Господь нам дає життя. Напевно, що кожен з нас досвідчив у своєму житті ту Божу допомогу в різний спосіб, цей Божий дотик, яким Бог нас торкається.
Нехай Господь Бог благословить всіх нас, благословить наші народи на це мирне співжиття, на взаємоповагу, на те ділення своїм досвідом, своєю культурою.
Ділімося тим, що є особливого в кожного з нас, щоби відходячи з цього святого місця ми направду відчули цей Божий дотик і дотик нашої Небесної Заступниці, Пресвятої Богородиці, що ми є її дітьми, що вона нас сьогодні об`єднує і що святкуючи це свято, ми почитаємо її на небі але також сподіваємося того благословення з неба і цього усвідомлення, що Царство Боже починається вже серед нас, ще не вповноті, але кожен з нас в своєму серці хоче і може сказати: Господи, буду прикладати всіх зусиль, які від мене залежать, на кожному місці, в якому я є, в моїй родині, в моїй роботі, в моїй посаді, для того, щоби те Царство Боже поширювалося тут, на землі, і щоби ми всі мали те відчуття дитини Божої”. Зі Слова Преосвященного владики Петра (Лози)

Прес-служба єпархії