Пошук по сайту

«Це не був вогонь, що пожирає; це не були хвилі, які можуть захлиснути пристрастями; це було спокійне, тихе, як Боже дихання, служіння», - так священнодіяв покійний о. Андрій Щепан

7 вересня домовину із померлим о. Андрієм Щепаном, деканом Кам’янка-Бузьким, ревним священнослужителем та місіонарем християнської пісні, поховали біля храму свв. Володимира і Ольги села Старий Добротвір, де отець виконував священиче служіння. У прощальній молитві взяли участь понад вісімдесят священиків, родина покійного та велике число вірних із місцевостей, де отець душпастирював.

Попрощатися із померлим прибули протопресвітери Сокальсько-Жовківської єпархії, протоієреї із Єпархіального управління, багато священиків з усіх деканатів єпархії, священики Кам’янка-Бузького деканату, однокурсники із Львівської Духовної семінарії та священики із різних єпархій з якими о. Андрій співпрацював. Божественну літургію очолив о. мітрат Володимир Коткевич, протосинкел єпархії, який зачитав слова співчуття від Правлячого Архиєрея Михаїла Колтуна. У зверненні Владика Михаїл застановлявся над великим значенням покликання священика, смерть якого спричиняє чимале співчуття у серцях багатьох людей: «Смерть священика, людини, котра помазана Божим промислом, спричиняє не тільки жаль у серцях рідних та близьких, але і тих, кого покійний отець хрестив, вінчав, хоронив і благословляв у різних требах церковних». Тому кількагодинне прощання перед домовиною померлого було явним свідченням того, що протоієрей Андрій був вельми шанований і люблений своїми парафіянами.

о. Роман Назаркевич, приятель отця Андрія та колега з співочого тріо «Новий час», виголосив слово і від імені померлого попрощався із родиною, близькими та парафіянами переставленого до вічності священнослужителя. Також о. Роман, «знаючи дуже добре отця», розповів, якою людиною він був: «о. Андрій був завжди скромний і тихий, був добрим сім’янином, люблячим і вірним чоловіком, надзвичайно люблячим батьком, був добрим пастирем». Далі проповідник зазначив, як виконував померлий своє священиче служіння: «Це не був вогонь, що пожирає; це не були хвилі, які можуть захлиснути пристрастями, це було спокійне, тихе, як Боже дихання, служіння. Він був неперевершеним майстром залагодження конфліктів, всяких непорозумінь, бо все це перепускав через своє любляче, пастирське серце, і там народжувалося це святе і добре, що має бути між людьми. Він був патріотом своєї парафії… і клопотався справами церкви. Він був патріотом своєї держави, який ніколи не робив гучних заяв, але його служіння Україні було таким самим, як служіння Богові. Він виконував дуже багато дрібних речей… Він взяв на себе дуже непросте, додаткове служіння – служіння пісні. Він виходив на сцену 353 рази». Прощаючись із дружиною переставленого, проповідник пригадав слова Блаженнішого Святослава (Шевчука), який, 12 липня цього року, в Сокалі оголосив усім священикам, що «це єдиний священик, якому патріарх був дияконом (під час шлюбу)».

Серед присутніх вірних, окрім парафіян із Добротвора, були вірні із сіл Тишиця, Бишів, Торки, Ордів, Забава, Вузлове, Дмитрів, Павлів, із Радехівщини, Кам’янеччини, та з с. Ямпіль Пустомитівського району, де народився отець.

Останнє прощання із ревним священиком завершилося обходом із домовиною довкола святого храму, де служив померлий. Відтак опущено домовину у землю і запечато гріб до Другого приходу Господнього.

Могила отця Андрія знаходиться з лівого боку перед храмом свв. Володимира і Ольги в с. Старий Добротвір.

Прес-служба Сокальсько-Жовківської єпархії

Офіційний медіаресурс
Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ
©2009–2021

Правлячий Єпископ: Кир Михаїл (Колтун)
Єпископ-помічник: Кир Петро (Лоза)

Контакти:
Адреса: 80300, м. Жовква, вул. Львівська, 7а
Телефон: 61-336