«Свідоцтво прочанина» – пам’ятка відвідин Чудотворної ікони у Підгірцях

Правлячий архиєрей Михаїл Колтун під час проповіді говорив «про свято, яке благовістує небо» про те, як «посланець Божий звіщає нам подію, яка має прийти у світ і змінити наше життя». «Цей посланець говорить до Богородиці: «Радуйся!» Бо вона знайшла ласку в Бога». Відтак архипастир зазначив, що «поділитися радістю, розділити радість – це свято. І Господь у своїй радості розділяє це щастя з Дівою». Підсумовуючи єпископ сказав: «Господь в своєму провидінні подумав про нас, щоби ця радість прийшла до нас. Кінцево Він ділиться з нами і посилає цю радість нам».

Після Літургії, отець Пантелеймон Саламаха, протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя ЧСВВ, представив усім приступнім «Свідоцтво прочанина», що містить розширений переклад тексту із латинської мови, який знаходиться над центральним престолом Благовіщенського храму, а саме: «Святіший Отець, Венедикт XIV, Папа Римський, 7 квітня 1754 р. відповідним Декретом надав головному престолу монастирського храму привілей повного повсякчасного Відпусту». Таким чином «кожна Божественна літургія, відправлена на цьому престолі, надає вірним Відпуст за умови доброї Святої Сповіді та Святого Причастя».

Літургію супроводжував спів молодіжного хору із Василіянської обителі Вознесіння Господнього з м. Золочів.

Свято завершилося процесійною ходою до чудотворного джерела, де владика Михаїл освятив воду та окропив нею усіх паломників.

Прес-служба єпархії

Довідка
Підгорецький монастир ЧСВВ, що здавна звався Пліснеським, заснований ще в княжі часи, у 1180 р. У 1700 р. монастир відновив єдність з Апостольським престолом. В 1754 р. короновано Чудотворну ікону Божої Матері. Протягом століть, монастир був центром духовно-релігійного та просвітницького життя. В радянський час храм перетворено на склад, а приміщення монастиря використовувалося лікарнею. З 1989 р. чернеча обитель відновлюється і збирає Божий люд на молитву та духовну віднову.