possible to make website for free

Пошук по сайту

Віршоване привітання владики Михаїла Колтуна зі святом Преображення ГНІХ

Преобразився Ти на горі Христе Боже.
І славу Твою своїм учням ти показав.
Нехай нам возсіяє світло Твоє повсякчасне.
Що Ти для всіх приготував.
 
Святий апостол Петро нас повчає.
Віру і покликання ваше утверджуйте в цім.
Щоб, як учням Христовим, відкрилося світло.
Так в житті нашім відкрилось земнім.
 
Для кожного з нас преображення чекає.
Бог наш для цього на землю зійшов.
Щоб силою ласки світ наш змінити.
І кожен себе в цьому світі знайшов.
 
Я кождого з вас в Божій ласці вітаю.
Вона бо світ наш живить земний.
І кожному з нас придатись спроможна.
Щоб навіть зі смерті вийти живим.
Преображення Боже нам світ відкриває.
І дає поєднати наше з Богом життя.
Апостоли про це нам засвідчили.
А тепер ми, щоб свідчили щодня.
 
+Михаїл
_________________________________________________________________________

Уривок з Євангелія від Матея: “У той час узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і переобразився перед ними:обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з Ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса:«Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети:один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі». Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос:«Це – мій улюблений Син, що я Його вподобав:Його слухайте». Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже:«Устаньте, не страхайтеся!» Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса” (Мт. 17, 1-8).Так розповідає Святе Письмо про цей великий празник. Христос преобразився у присутності трьох своїх учнів. Спаситель узяв зі собою Петра, бо віра його була глибока і він мав стати видимим головою Церкви, заснованій на Христовій вірі, і намісником Христа на землі. Взяв Йоана, бо той завдяки надзвичайній чистоті своєї душі і тіла та невимовній любові до Христа Спасителя став Його улюбленим учнем, а крім того, він мав у своєму Євангелії у найпіднесеніший спосіб описати Божество Христа Спасителя. І взяв Якова, бо той перший з апостолів мав постраждати за Христа. Спаситель знав, якою слабкою є людина, тому хотів скріпити серця цих трьох учнів, бо наближався час Його страстей. Вони мали побачити Його розіп’ятого на хресті, немічного і, на перший погляд, безсилого. Він хотів, “щоб вони бачили, що Він той самий Спаситель Ізраїля, якого провістили пророки” (св. Єфрем). Тому Христова Церква співає в кондаку нинішнього празника:“Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу, скільки змогли. Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне, молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі”. Нині, на горі Таворі, неначе бачимо Христа Спасителя таким, яким Він постане перед нами в небі. І тому наше серце повинно вже нині запалати спрагою того неба. “Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що Його люблять” (1 Кор. 2, 9). Того неба, якого “блаженство можна заслужити, але ніхто не зможе описати” (св. Августин), де праведні “насичуються ситтю дому Твого, потоком солодощів Твоїх їх напуваєш” (Пс. 36(35), 9), там, де “багато жител” (Йо. 14, 2). Той світ прекрасний, а “наше теперішнє життя порівняно з майбутнім є радше смерть, ніж життя” (св. Григорій Великий). Щойно там Спаситель “витре кожну сльозу з очей їхніх;і смерти не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло” (Од. 21, 4). “Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно;тоді ж – обличчям в обличчя” (1 Кор. 13, 12) і будемо споглядати Його впродовж усієї вічности. Нехай же спрага того невимовного щастя запалить наші серця, а думка наша нехай зосередиться на тому, що небо треба заслужити, що треба бути Його добрим рабом, благим і вірним, треба зберігати чистоту серця, бо “не ввійде до нього ніщо нечисте і хто чинить мерзоту і лжу” (Од. 21, 27).

Празник Преображення Господа нашого Ісуса Христа Церква з давніх-давен святкувала урочисто. У четвертому столітті свята Олена, мати святого Костянтина Великого, побудувала на горі Таворі величаву церкву.

Офіційний медіаресурс
Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ
©2009–2020

Правлячий Єпископ: Кир Михаїл (Колтун)
Єпископ-помічник: Кир Петро (Лоза)

Контакти:
Адреса: 80300, м. Жовква, вул. Львівська, 7а
Телефон: 61-336