«Прагнемо скерувати наш погляд до стражденної вбогої людини», – єпископи УГКЦ в постсинодальному посланні

В першій частині послання владики пригадують, що сам Небесний Отець, у серці якого вбогі мають особливе місце, через пророка Ісаю закликає нас кайдани несправедливості розбити, пута кормиги розв’язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата свого не ховатись.

Актуальним у цьому контексті владики вбачають приклад милосердного самарянина, який варто наслідувати.

«Щоб не відвертати своїх сердець від брата і сестри, які страждають поруч із нами, хочемо, наслідуючи милосердного самарянина, зупинитися перед людською недолею і похилитися над нею в жесті милосердної і співчутливої любові, яку Господь вливає своїм Духом у наші душі», – йдеться у тексті послання.

В документі владики УГКЦ, вслід за Святішим Отцем Франциском, навели відкритий список болю і страждання, який, як зазначають, від віків і до сьогодні поповнюється специфічним і болісним досвідом кожного народу, кожної родини і кожної людини:

• убогість тих, хто зазнає страждання, — фізичного, морального чи психічного;
• убогість маргіналізованих, самотніх, відкинених та ігнорованих суспільством;
• убогість жертв зловживання владою і впливовістю;
• убогість тих, кого визискують задля наживи, топчуть спотвореною логікою влади і грошей;
• убогість приречених на заслання, переслідування і тортури та ув’язнених;
• убогість жертв війни, конфліктів, тероризму;
• убогість позбавлених свободи, прав і гідності;
• убогість безграмотності та неосвіченості, яка тримає в темряві мільйони молодих умів і душ;
• убогість інтелекту і культури, що пропонує низькопробний сурогат, замість підносити людину на висоти духу;
• убогість духу, закритого до Божої дійсності, позбавленого світла віри і знання Христа-Спасителя;
• моральна вбогість занурених у гріхах і поневолених невпорядкованими жаданнями;
• убогість безробітних, позбавлених медичної та базової соціальної опіки;
• убогість біженців, мігрантів, заробітчан, безхатченків та ін.

Споглядаючи ці численні прояви убогості, єпископи пригадують про запрошення Святішого Отця розпізнавати в ликах убогих цього світу присутнього Христа, щоб похилитися над ними і простягнути їм руку співчуття і допомоги, щоб вилити на рани людства олію розради і милосердної любові.

Повний текст послання Синоду Єпископів УГКЦ «Залишиться вам одне – те, що ви дали вбогому!» можна знайти на сайті офіційних документів Української Греко-Католицької Церкви.

Департамент інформації УГКЦ