Великодне пастирське послання Преосвященного владики Михаїла

Великодне пастирське послання 

до священиків, монахів і монахинь, семінаристів,

катехитів і всіх вірних Сокальсько-Жовківської єпархії

та всіх людей доброї волі

Воскреслий Христос – наша Пасха,

Ми бачимо в Ньому смерть і життя.

До Пасхи цієї ми є покликані,

Щоб радість наша в Ній повна була.

Христос Воскрес!                                                  Воістину Воскрес!

Дорогі і люблячі сестри і браття. Це єдино найбільша нагода нашої радості - Пасха, яка стосується кожного і всіх. Вона не боїться смерті і того, що нас чекає після смерті. Вона перемогла смерть і ми в радості співаємо: «Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував» (тропар Пасхи). У цій радості і щирості вас вітаю і радію вами і разом з вами нашим життям, а головно вірою в нашому житті. Бо якщо в житті є така віра, що перемагає, дає сили долати труднощі, то ми з найбільшим захопленням маємо докласти рішучості і зусиль, щоб принаймні могти досвідчити на собі плоди цієї віри. В інакшому випадку життя наше буде незахищене і безнадійне на успіх, а на випадок й годі надіятись. Ми черпаємо віру і силу від воскреслого Христа, від апостолів, які дають нам свідчення дії Божої ласки, що, не боячися смерті, вдивлялись на звершителя віри – Христа. Це не просто свідчення, що так було, а свідчення, що ми, коли будемо так вірити, так любити, все, що є Господня воля, то і в нас Божа благодать буде діяти на радість життя нашого.

Після того, що ми чуємо, в що ми віримо, ми є покликані перемагати в першій мірі гріх і творити добро. Бо гріх був, є і залишається нашим ворогом. Він не щез. Хоч Ісус Христос смертю смерть подолав, однак ми коли помремо – будемо жити. Так глибоко Ісус Христос переміг смерть. Господь засоромив смерть, як написано: «Де твоє, смерте, жало?» (1 Кор. 15, 55). Нам Господь дає силу, триваючи в цій вірі, в такий спосіб перемагати гріх і його залякування, чи загрози через різного роду терпіння.

В теперішньому часі ми і весь світ переживаємо загрозу коронавірусу. В цьому загрозливому часі християнство, Христос в нас, має дати відповідь для людей усього світу. Ми у нашій вірі в першій мірі маємо усердно молитися, щоб покаятись і очиститись з гріхів. Однозначно, гріхи є першопричиною терпінь і смерті. Християнство не може бути байдужим до гріхів, тобто відхилень нашої поведінки у своєму ставленні до Бога і Його волі, до всього творіння і нашого християнського співжиття між людьми. В часі карантину державні і медичні інституції закликають до відповідальності з дотриманням запобіжних заходів для збереження нашого життя, навіть при тому, що ми не недобачаємо загрози. Це становить наш християнський обов'язок бути послушними у дотриманні норм поведінки. Рівно ж, Церква у вірі і правді закликає до глибшої відповідальності у взаєминах між людьми, між нами і Богом, між нами і всім сотворінням, аж до найменших речей, недозволених думок, непомітних в нашому серці. І у нашій вірі це, що найменше, в Бога оцінюється найбільшим. В малому ти був вірний, над многим тебе поставлю (пор. Мт.25, 21). Церква нас закликає до щирої віри в Божі слова. Словом Бог світ створив, Слово має силу життя. Коли Церква нас закликає творити милосердя, давати милостиню, то в нашому серці від слова має зародитися це милосердя, а милосердя у серці лікує рани наші і цілого суспільства. Добра Новина – Христос Воскрес – дає нам успішний, радісний перехід від гріха до життя, від страху до відваги. Для цього не шкодуймо за втраченим грішним минулим, але біжімо до нашої мети – радості нашого життя, яка теж скрита є, але у вірі нашій дається відкрити і доступити, і скуштувати цієї пасхальної радості, яка не переминає, як день чи ніч, але дає скуштувати плодів на життя дочасне і вічне.

До Бога своє смирення у вірі виявила Пресвята Богородиця, хоча так як і ми не знала, як це станеться. Заради перемоги у вірі над страхом перед незнаним в смиренні довірмося Богові, щоб наша Пасха прийняла живу радість в нашому тілі, серці і душі; щоб кожна клітинка наша, ціле наше єство сповнилося Божественної Пасхи, радості за тепер і за майбутнє, радості за себе і за Церкву і за всіх людей, щоб радість наша була повна. Щоб Пасха – була не тільки матеріально смачна, але Божа, свята і вічна, до якої ми всі покликані. Усім бажаю у щедрому Божому благословенні звершень в усіх добрих намірах на життя і спасення.

Благословення Всемогутнього Бога + Отця

 і + Сина і + Святого Духа хай буде з усіма нами. Амінь.

      Христос Воскрес!                                                          Воістину Воскрес!

†Михаїл Колтун
єпископ Сокальсько-Жовківський