Єпископи взяли участь у вшануванні 20-ї річниці проголошення новомучеників УГКЦ

У п'ятницю, 25 червня 2021 р. Б., у храмі св. свщмч. Йосафата (м. Львів, вул. Замарстинівська 134 А) відбулась Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди вшанування 20-ї річниці проголошення новомучеників УГКЦ. Урочисте богослужіння очолив Митрополит Львівський Кир Ігор у співслужінні владики Михаїла, єпископа Сокальсько-Жовківського, владики Ярослава, єпископа Самбірсько-Дрогобицького, влдаики Петра, єпископа-помічника Сокальсько-Жовківської єпархії та численного духовенства оо. редемптористів та запрошених священнослужителів.

У часі Літургії владика Петро проповідь виголосив: "Сьогодні маємо можливість пригадати і одночасно святкувати проголошення блаженним нашого Миколая Чанецького. 20 років тому, коли Святіший Отець Іван Павло ІІ відвідував Україну, залишив для нашої Церкви великий дарунок, яким ми можемо втішатися. 20 років - це ціле покоління, і ми як християни ХХІ ст. повинні старатися, щоб те християнство ніколи не згасало в ревності, але щоб горіло і поширювалось у світі. Коли подивимось на життя блаженного Миколая Чарнецького, бачимо, що він ніколи не думав про те, що на нього чекає і які випробування ляжуть на його життєву дорогу. Бачимо в біографії, що він хотів і як шукав присутності Божої у своєму житті, щоб ділитися нею з тими, хто її потребує.

Як ми читаємо слово Боже, де Христос говорить, що прийшов у світ, не для того, щоб покарати, а щоб спасти і повернути втрачене, щоб людина змогла віднайти щастя, яке Бог хоче подарувати людині.

Мученик - це свідок віри і свідчить про те, як він довіряє Богові своє життя. Він Виконує найбільшу заповідь, яку дав Господь, щоб любити Господа Бога всім серцем, всією душею, силою та думкою. Той мученик, коли віддає своє життя за віру - молиться за тих, хто його вбиває. Навіть ті, які вчиняють зло, Господь не хоче, щоб їхня душа загинула. Цим жили мученики і нас цього навчають, щоб ми жили вірою і любов'ю горіли до Господа Бога. Незважаючи на тюрми і те, що вони зазнали переслідувань, катування і смерть, вони це приносили Богові, як жертву за тих, хто їх вбивав. Господь бажає спасіння кожної людини.

В нашій традиції, коли освячкується храм, то в престіл вкладаються святі мощі, які мають свідчити, що це гріб святого мученика, який полюбив Бога, де зустрічається небесне з земним. Ми прочитаємо мощі, бо ці люди співрацюючи з Божою благодаттю прибігали до Господа і дозволяли йому діяти у своєму житті, змінювати і переображати.

Дивлячись на героїчні вчинки наших мучеників, хочемо у сьогоднішньому святкуванні зберегти віру, щоб передати тим, хто прийде після нас. Будьмо свідками віри і Божої любові там, де ми перебуваємо".

Прес-служба єпархії