Привітання владики Михаїла для іменинників в день св. рівноап. кн. Володимира

Святий Володимир прийняв Христову віру від греків тоді, коли Церква була єдина, коли ще не було поділів, прийняв, отже, віру з найчистішого джерела, й водночас правдиву верховну владу наступника святого апостола Петра, видимого глави Христової Церкви – папи римського.

Повернувшись до Києва, святий Володимир (святим він став не тому, що охрестився, а завдяки своєму справді святому життю після хрещення) приступив до хрещення цілого народу. За наказом князя, ідол Перуна волокли вулицями міста і кинули в Дніпро. В Києві значна частина народу вже сповідувала християнство. Погани охоче прийняли Христову віру, бо “якщо б вона була зла, то князь і бояри її не прийняли б. І прийшов великий день, день спасенний, коли народ, на місці, що й нині називається «Хрещатик», увійшов у Дніпро, щоб прийняти святе хрещення… У той день, – пише літописець, – земля і небо ликувало”. Народ громадами входив у ріку, і кожну громаду при хрещенні віддавали під опіку якогось святого. А святий Володимир на березі голосно молився до Бога:“Господи Боже, Сотворителю неба і землі, пошли своє просвічення на людей своїх і дай їм спізнати Тебе, Бога істинного, й утверди їх у святій вірі, і мені подай допомогу проти видимих та невидимих ворогів, і прослав на Русі Ім’я своє пресвяте!”

Сталося це 1 серпня 988 р. Охрестивши Київ, святий Володимир став поширювати Христову віру і в інших містах – у Переяславі, Чернігові, Білгороді, Володимирі-Волинському, Новгороді, Ростові. Він послав до болгар на Волгу монаха Марка, родом з Македонії, і той навернув чотирьох болгарських князів та одного печенізького – усі вони охрестилися в Києві.

Святий Володимир

Володимир з народження вибраним став
Хоча в житті він був грішним.
І сам він цього і знати не знав,
Що для народу він стане ріднішим.

Від нього почалось усвідомлення наше,
Найперше сам він просвіченим став.
До цього просвіщення всіх нас покликав,
Щоб кожен покликання в цім просвіщенні мав.

Хрещення стало просвіщенням нашим
Ми, в ньому поєднані, себе віднайшли.
Ми стали рідними, як в Христа облеклися
І ласку Божу ми в цім прийняли.

Ми є покликані в цім просвіщенні жити
Церкву, найперше, святити в житті.
Будувати Державу, як Церква навчає
І любити, як ближнього, землю її.

Не зразу Володимир все усвідомив
І народ не зразу Його оцінив.
Ми тепер розуміємо, що життя – це Держава.
І Бог, як життя, нам її доручив.

Ім'я Володимир шанується в світі,
Воно поєдналось з Великим святим.
Назавжди воно стало нашим знаменням
На вічні віки і мертвим, і живим.

Великого Князя ми сьогодні святкуємо,
А Його спадщину кожного дня.
Україну нашу народжену в Хрещенні
Вона по всі віки для нас є свята.

Один одного цим святом вітаємо,
Володимирів вітаємо передовсім.
Дай нам Боже так разом втішатися
Україною нашою в Царстві Божім земнім.

+Михаїл