Відпустову прощу у Крехові очолив владика Петро

У неділю, 22 травня 2022 р. Б., відбулась проща до Крехівського монастиря оо. Василіян з нагоди перенесення мощей св. Миколая. Архиєрейську Божественну Літургію звершив Преосвященний владика Петро у спіслужінні протоігуменів Чину о. Йоана Школика, ЧСВВ та Франциска Ониська, ЧСВВ, ігумена Крехівського монастиря о. Володимира Маланюка, ЧСВВ, ігуменів та численних священнослужителів. Богослужіння супроводжував співом крехівський хор під керівництвом о. Василя Мендруня, ЧСВВ.

СВІТЛИНИ

Після читання Євангелія Єпископ виголосив проповідь: "Ми збираємося у Крехові перед іконою, щоб молитися і просити у Бога заступництва для нашого народу, коли йде війна і воїни мужньо захищають нашу Державу. Сьогодні приходимо до джерела живої води, щоб він втамував спрагу наших сердець і бажань, щоб це зло відійшло від нашого народу.
Сьогоднішня євангельська зустріч не є звичайною, бо чуємо, що Ісус втомившись прийшов попити води. Він зустрічається з жінкою самарянкою. Вона в звичний спосіб не могла би там бути, бо був полудень. Вона можливо соромлячись інших пішла по воду, у час коли було безлюдно. Але в тому часі вона натрапляє на Христа.
Це незвично для культури, про яку говорить Боже Слово, де чоловік на вулиці не може говорити з жінкою. Для жінки стає дивно, що той говорить з нею. Адже юдеї відкидали самарян через те, що вважались відступниками.
Христос її не відкидає, а виявляє потребу. Коли хтось когось просить, немов би принижує себе. Він має певну потребу, просить, щоб та дала напитись.
Господь ніколи не втомлюється нахилятися і просити людини покаяння і навернення. Христос вчить, як поступати з іншими людьми в різних моментах життя.
Христос обіцяє цій жінці воду, якої напившись не матиме спраги.
Вона не знаходила розради, щоб втамувати спрагу, почувати себе щасливою, але натрапляє на життя, де Господь втамовує її спрагу. В часі розмови відбувається навернення.
Господь хоче кожного з нас просити, щоб ми прийшли.
Сьогодні, коли стоїмо на цьому святому місці - дивимося на святість покровителя цієї обителі Святого Миколая. Цю доброту і милосердя святого ми прирівнюємо до любові Божої.
Сьогодні ми просимо в Бога, щоб він втамував прагнення миру і закінчення війни, щоб ворог відійшов від нашої землі. Щоб ми той дар, який отримали від нашого Спасителя, традиції, звичаї, хотіли і вміли зберегти. Кожна наша думка лине до Господа. Можливо ми сумніваємося в наших діях чи вчинках, але коли наша віра, до якої заохочує Спаситель є живою, будьмо певні, що коли ми це Йому довіряємо життя нашого народу - переможемо.
Відколи Росія напала на нашу землю, Господь хоче проганяти цього ворога, але з нашої сторони має бути вірність Йому, щоб Божа велич, сила і всемогутність була виявлена у нашому народі
Сьогодні прийшовши до цієї древньої монашої обителі, приходимо немов до цього джерела, де хочемо набрати цієї води. Як вчить нас ап. Павло, якщо з нами Бог, то що може бути проти нас. 

Нехай у цей день зміцніє віра і довір'я до нашого Спасителя. Ми хочемо звіщати іншим, що побачили Христа і наповнилися благодаттю хочемо, щоб так, як через святого Миколая, через нас інші пізнали і стали ближчими до Бога".

Текст - Прес-служба єпархії

Світлини - Джерело