Священики розповіли про особисте пережиття паломництва до Києва

Деталі

Створено: Вівторок, 11 серпня 2015, 11:57

Учасники паломництва духовенства до Києва, з нагоди Дня хрещення Руси-України та 1000-ліття переставлення св. Володимира, поділилися своїми пережиттями про це дійство.

«Наша поява у світі не гарантує нам, що ми можемо бути сучасниками тої чи іншої історичної постаті. Однак, як спадкоємці їхньої справи і слави, можемо іти їхнім дороговказом та відзначати їхні славні дати: ювілей святого Володимира Великого, князя Руси-України – тисячоліття з дня його небесного переставлення, що завершив християнізацію та утвердив нашу Державність.
Інший ювілей, великого Сина Галичини, Митрополита Унійної Церкви українського народу Андрея Шептицького, провідника і лідера, за титанічну працю, що звершив для українського народу і котрого ми порівнюємо із Мойсеєм.
До цих славних ювілярів було здійснено 27 - 29 липня 2015 року прощу духовенства Сокальсько-Жовківської єпархії на чолі з владикою Михаїлом Колтуном. Колись будучи екзархом кир Михаїл продовжив справу св. Володимира. До колишніх численних церков разом із Блаженнішим Любомиром в роках 1996 – 1997 вони доклали старань щодо виділення землі для спорудження Патріаршого собору та інших храмів, що сяйвом просвітлення є знаком для України. Слідами екзарха владики Михаїла ми відвідали святині його первосвятительства Вишгорода із численними духовними скарбами, загарбаними та захованими ще якийсь час в землі, зокрема мощей свв. страстотерпців Бориса і Гліба, та інших.
Паломництво було коротким, із нічними переїздами Жовква - Київ, Київ - Львів, щоб стати учасниками молитовної прослави святого князя Володимира та праведного Андрея, задля увінчання його небесним вінцем святости, наповнена молитвою вервиці за мир та сердечними роздумами.
Звершуючи святу Літургію, Блаженніший Патріарх Святослав підкреслював у своїх промовах потребу нашої єдності, насамперед у Христі та будувати життя на основах, закладених Хрестителем та великим Митрополитом.
Тому тиха молитва під суцільним дощем, сповнена любов’ю та пам’яттю до великих синів нації не потребувала додаткових святощів (чудотворних образів, мощей святих, реліквій), бо на прикладі св. Володимира та праведного Андрея, ми закріпили у своїх серцях і душах: любов до Христа, рідної Церкви, свого народу та Держави і принесли із собою задля їх прослави.
Вони відійшли від нас, життя їхнє згасло на землі, щоб бути для народу вічними Світочами, щоб світильники християнства, праведности, мудрости, державности, запалені ними, залишились пломеніючими для народу України, як в нашому столітті, так і естафетою передавались наступним покоління

о. Михайло Грицишин, єпархіальний економ

Беручи участь у єпархіальному паломництві духовенства до Києва, можу сказати про наступні духовні пережиття. Найперше те, що разом із духовенством був присутній владика Михаїл, що власне відображала справжню духовну єдність і апостольську спільноту. Попри те що, участь брали священослужителі різних вікових груп, але це не було трудністю у спілкуванні. Тут пригадуються слова Блаженнішого Святослава: «Це єднання в дусі Божому, у дусі Істини, єднання в самому Ісусі Христі».
Підсумком цієї прощі стали слова: «паломництво – це стан душі». Роздумуючи на ними, усвідомлюєш, що так як ця проща до Києва було можливістю пережити 1000-ліття успіння св. Князя Володимира, та мученицьку смерть свв. Бориса і Гліба, усвідомлюєш що, дійсно твоє життя є прощею до Святині, якою є Бог, але на цій духовній подорожі ти не сам, а з тобою ті, яких «покликав Господь, яких сам хотів» - співбраття у священстві.

о. Василь Ждан, парафія смт Лопатин

Мої відчуття і спогади про паломництво до Києва можу описати такими словами. Першою подією, на мій погляд, була сама поїздка, яку, з благословення єпископа Сокальсько-Жовківського, так чисельно сформували 45 священників нашої єпархії, на чолі з нашим духовним Батьком – Владикою Михаїлом. В Києві цей церковний дух єднання на Божественній Літургії, очолюваній Блаженнішим Святославом і духовенством нашої УГКЦ, створили нерозривне єднання духа і віри від часу хрещення і по сьогодні на цих Київських пагорбах і ми стали молитовними учасниками та свідками правдивої віри. Повертаючись додому, наш Владика, який молився за свою паству, проголосив для усіх таку науку: «Це нова формула наших відносин і ми повертаємося до цієї події, завдячуємо Богові, що від того часу ми є християнами і своїми стараннями щораз і щораз осмислюємо цю подію, яка перейняла нас, щоби дати нам запевнення, що ми в «Христа хрестилися, у Христа зодягнулися», що ми з Христом поріднилися, а коли з Христом поріднилися – поріднилися між собою, взяли відповідальність за своє життя, за життя ближнього, за тих, хто під знаменом хреста живе разом з ними на рідній землі».

о. Ігор Домінський, парафія с. Батятичі

Мені отцю Богдану, декану Кам’янка-Бузькому, було дуже приємно брати участь в паломництві до Києва 28 липня 2015 року. Разом з сорокап’ятьма священиками, очолювані Преосвященним владикою Михаїлом Колтуном, ми брали участь у святкуванні Дня хрещення Руси-Україні, 1000-ліття переставлення рівноапостольного князя Володимира та 1000-ліття мученичої смерті свв. Бориса і Гліба. Було духовним піднесенням молитися у Патріаршому соборі і брати участь у Божественній Літургії, яку очолював Блаженніший Святослав. Ми побували на березі Дніпра, прийняли купіль у тих водах, усі разом відвідали Вишгород, де ми багато дізналися про цю місцину, яка пов’язана з життям св. Володимира і свв. Бориса і Гліба. Під час паломництва дістав духовне задоволення від святкування вищезазначених святкових дат. Для своєї душі немов би набрав живої води – Божої благодаті – для ревного служіння Богові та Україні».

о. Богдан Горбаль, парафія смт Добротвір