Незвичайне паломництво в Зашкові

Деталі

Створено: П'ятниця, 13 червня 2014, 08:41

З нагоди декади місійності у парафії св. арх. Михаїла с. Зашкова Дублянського деканату відбулося незвичайне паломництво у відстань десять днів, від Вознесіння Господнього до Зіслання Святого Духа.

Щовечора парох с. Зашкова о. Володимир Грицайко разом з вірними служив Молебен до Христа Чоловіколюбця, а опісля всі єднались у спільному розважанні над Божим словом з Книги Діянь апостолів, цитатою дня, задумувались над значення щоденної теми, молились та виконували місійне завдання.

У перший день декади місійності задумувались над темою «Дар Хрещення і Боже усиновлення». Цього дня відновлювали хресні обітниці, а також пригадували та довідувались деталі про особисте хрещення. Другого дня особливо застановились над Божим Словом, тому з особливою пошаною парафіяни мали нагоду поцілувати Євангеліє. На вірних також чекали сюрпризи у маленьких сувоях – це цитати зі Святого Письма, які кожен вголос зачитував перед церковною спільнотою. Опісля кожному роздали додому Лист від Бога, що наскрізь складався з біблійних цитат та становив логічно пов’язаний текст.

Під час розгляду третьої теми «Наставники віри» переглядали фільм «Владика Володимир Стернюк: служіння в підпіллі» та мали особливу нагоду почути особисте свідчення політв’язня Івана Пужака про часи підпілля УГКЦ. Пан Іван, мешканець с. Зашкова, був ув’язненим у політтаборах Кенгіра (1952–53) та Джезказгана (1953–56). Він поділився правдивими фактами з життя Церкви, які сьогодні навіть годі уявити. Зокрема на Великдень ув’язнений о. Блавацький разом з іншими політв’язнями стиха благословив заздалегідь відкладений шматок хліба та усі пошепки заспівали «Христос воскрес», бо, за словами п. Івана: «Щиро вірили, що Україна воскресне, як воскрес Ісус Христос».

Про «Дар богопосвяченого життя» парафіяни розважали також за допомогою мультимедіа, зокрема через фільм «Сіль» та «Блаженна Йосафата Гордашевська», мощі якої в зашківському храмі були цієї весни під час великопостових реколекцій. П’ятого дня «Бути Христовим учнем» парафіяни вчилися через особливе читання уривка з Євангелія та поруч зі священиком читали стихи. Опісля переглянули «Інтерв’ю з Богом» та «Притчу про німу молитву».

Тема «Відповідальність за дар віри» запам’яталась особливо, тому що промовисте біблійне порівняння «коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!» (Мт. 17: 20б) було непросто словесним, а втілилось, тому що кожен пішов додому зі завданням: кілька зерен гірчиці приклеїти у власній Біблії на пам’ять про нашу віру, яка має зростати.

Сьомого дня «Готовність свідчити – служити» засвідчила членкиня спільноти «Матері в молитві» Ірина Новик, поділившись власним християнським життям. Тоді ж парох о. Володимир Грицайко розповів особисту історію свого покликання. Під час теми «Власний хрест» кожен мав нагоду, тримаючи у руках хрест Господній, помолитись у тиші перед ним. У дев’ятий день «Сповнення місійним духом» вірні благословляли один одного, тих, хто зустрічався по дорозі та рідних вдома.

Останнього дня Декади, на свято Зіслання Святого Духа, особливу увагу звернули на дарі Духа Святого. Отець Володимир помазав і чоло, і руки, щоб ми були також руками Христовими та виконали жест братнього миру, що відтепер єднатиме усіх вірних під час кожної літургії.

Олеся Пастущак
Світлини автора