Політв’язні та репресовані добротвірчани відвідали музей жертв окупаційних режимів

Деталі

Створено: Вівторок, 05 листопада 2013, 09:12

З ініціативи декана Кам’янка-Бузького, настоятеля храму Покрови Пресвятої Богородиці селища Добротвір о. Богдана Горбаля та з нагоди 71-річниці створення Української Повстанської Армії політв’язні, репресовані добротвірчани 27 жовтня відвідали овіяну сумною, болісною славою жахливу катівню НКВС – тюрму на Лонцького, нині національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів.

У тюремному дворі, біля «стіни плачу» та дерев’яного Хреста, поставленого невинно убієнним, о. Богдан відслужив панахиду і окропив свяченою водою, як колись в’язні своїми слізьми, страшну, похмуру тюремну стіну. Звертаючись до керівництва музею, о. Богдан висловив подяку від імені добротвірчан і наголосив: «Ми повинні знати свої витоки, особливо молодь, хто ми такі, по якій землі ходимо, які герої здобували нашу незалежність і великий вам уклін за те, що проводите таку потрібну місію».

Жахливе свідчення розповів політв’язень тюрми, добротворець Ярослав Цар: «В тюрмі, в коридорі були постелені доріжки, щоб не було чути криків і стогонів в’язнів. Допити тривали від 9 години вечора до 9 години ранку – тільки вночі. Одної ночі чуємо ридання дівчини, другу ніч, третю. Ми всі молоді 19-20 років – будемо робити бунт, протестувати проти знущань. Порадилися із священиком із Золочева о. Романом Дурбаком, порадилися із Оленою Степанів-Дашкевич – хорунжою Українських Січових Стрільців, було сказано: вас усіх перестріляють у камері. (…) Коли говорили твоє прізвище, ти мав назвати свій номер і навпаки. Крик, бійка, нецензурщина, світло в очі…».

Усі, хто їздив до музею: о. Богдан, добротвірці, кам’янчани, члени районної Спілки політв’язнів та репресованих, Братства вояків ОУН-УПА щиро вдячні керівництву ДТЕК «Добротвірська ТЕС» за наданий автотранспорт та турботу про них.

Повідомив Михайло Сологуб