Розповідь священиків про паломництво «Надія миру»

Деталі

Створено: П'ятниця, 26 червня 2015, 08:08

З 14 по 20 червня 2015 року священики Сокальсько-Жовківської єпархії на чолі з правлячим архиєреєм Михаїлом Колтуном взяли участь у паломництві «Надія миру» до чудотворних місць Пресвятої Богородиці в Європі.

Кожен день паломництва був наповнений молитвою-проханням про настання миру в Україні та духовними роздумами про Богородицю як царицю Миру. В рамках паломництва владика Михаїл провів також реколекції-роздуми для священиків на екологічну тематику, тим самим нагадавши, що війна - це не тільки втрата миру між людьми, а також втрата миру між людиною – Богом – та природою. Духовні вправи були наповненні прикладами любові до ближнього, яким є і світ довкілля.

Розпочавши молитвою та архиєрейським благословенням свій паломницький шлях з Жовкви священики під духовну науку єпископа вирушили до першого чудотворного місця – Ченстохови (Польща), де зберігається ікона Пресвятої Богородиції (Белзька).

Вдосвіта делегація священнослужителів разом з Преосвященним Михаїлом Колтуном і сестрами монахинями вирушили на Ясну Гору і вже о 6:00 у час, коли урочисто відкривається чудотворна ікона, духовенство заносило свої молитви перед її іконою. Під сурми оркестру занавіса піднялася і Мати Божа з Дитятком на Руках, у чудових шатах, виразним милим поглядом осінила всіх. Сльози радості, вдячності і благання потекли з очей всіх присутніх. Владика разом з священиками просив Богородицю за наш край, народ, військо, поранених, полонених, за нашу Церкву. У своїй проповіді єпископ Михаїл сказав: «Що всі свої благання і наміри які ми принесли до стіп Марії, передаємо в Її руки».

Подолавши майже 500 кілометрів шляху надвечір паломники прибули до столиці Австрії – Відня. Місто вражало порядком та чистотою, а з архітектурного погляду відчувалося невелике дежав’ю – наче всі потрапили у знайомий Львів. Навіть ті, хто у Відні вперше - не почувалися тут чужинцями, адже столітні зв’язки Галичини та «бабці» Австрії зблизили ці народи.

Ранок у Відні чергового дня паломництва, розпочався Божественною Літургією у греко-католицькому храмі Відня, названому на честь св. Варвари. Ця святиня – немовби клаптик України в Австрійській столиці, де кожен з присутніх, а також мігранти з України відчувають себе вдома. В бічному вівтарі храму, який споруджений на честь священномученика Йосафата, де зберігаються його гріб (без нетлінних останків) та ризи, духовенство помолилося за єдність нашого народу.

Екскурсію Віднем для духовенства провів о. Тарас Шагала – парох вищезгаданого храму. «Слухаючи про імператрицю Марію-Терезу мимоволі переконуєшся, як важливо є любити народ якому ти служиш». Священик розповів про перших 18 семінаристів з Галичини котрих Марія-Тереза запросила на особисту аудієнцією та сніданок, дізналися також і про даровану кайзером церкву у Відні для українців греко-католиків.

Відвідали учасники також і собор св. Стефана, який вражає архітектурною вишуканістю та красою. Підійшовши до бічного іконостасу, в якому знаходиться оригінал чудотворної ікони Богородиці з с. Марія Повч, священики на чолі з архиєреєм заспівали: «Царице наша, Преблага» та «Під твою милість» і приступили до ікони.

Також цього дня учасники паломництва відвідали храм оо. Капуцинів, який є усипальницею Австрійських Імператорів і поруч із могилою Імператора Франца – Йосипа та Мерії-Терези принесли молитву за упокій всіх добродіїв українського народу, які відійшли до вічності.

Паломництво продовжувалося… Позаду залишились вже такі країни: як Польща, Чехія та Австрія. Дорога вела до Словаччини. Милуючись гірськими краєвидами, ошатними будинками, дорогою мов серпантином, прочани прямували до села Подгайска.

Як і всі інші, так і цей день почався з молитви, адже молитва за мир в Україні була головною ціллю паломництва. У своєму слові-проповіді Преосвященний владика Михаїл сказав: «Україна – це миролюбива країна, а цю війну нам нав’язали і ми змушені боронити свою державу і народ ціною власного життя. Але ми озброєні найперше силою молитви до Пресвятої Богородиці, а Вона, як і колись нашим предкам, так і нам, допоможе побороти зло, бо з нами правда». По завершенні Літургії звучало многоліття братнім народам.

В рамках паломництва відбулася зустріч з місцевим єпископом Римо-Католицьої Церкви - Вільямом у місті Нітра. Владика Михаїл представив єпископу Вільяму ситуацію в Україні, розповівши, що саме Церква робить для того, щоб настав мир в країні. «Україна прагне розвиватись на європейських цінностях – братерства і миру. Український народ не тільки зі зброєю в руках захищає свою державу, але і словом Божим, зокрема через капеланське служіння. Ми навіть будуємо храми у зоні бойових дій» – зазначив архиєрей. У свою чергу єпископ Вільям виявив свою стурбованість подіями на Сході України, запевнивши у молитовній підтримці українського народу. Завершилася зустріч екскурсією палатами, катедральним храмом та молитвою перед чудотворною іконою.

В останній день паломництва духовенство відвідало місто Банська Бистриця, де прихиливши свої голови перед іконою Богородиці, священики на чолі з єпископом звершили молитву, просячи помочі і заступництва та миру для України і продовжили свій шлях на Батьківщину.

Незважаючи на довгу дорогу, всіх переповнювала внутрішня радість, радість участі у паломництві миру, радість єдності священичої спільноти на чолі з духовним батьком – єпископом Михаїлом. Ця паломницька подорож завершилася многоліттям від священиків для владики Михаїла, чиїми стараннями відбулося це приємне та повне вражень молитовне паломництво.

Згідно поданих текстів учасниками прощі підготував о. Тарас Дзьоба