«Христос – посеред нас», - духовний табір у Зарваниці

Отець Катедрального собору святих апостолів Петра і Павла Ярослав Валюх та священик Забузької парафіяльної церкви Йосип Скоробагатий взяли на себе відповідальність за організацію життя табору: перевезення, побут, харчування, надання допомоги відпочиваючим; за здійснення християнського навчання та повноцінний відпочинок. А головне: вони щоденною копіткою працею, всіма своїми діями та вчинками показували приклад для наслідування дітям, як жити з Господом.

Вагому допомогу надавали їм вчителі-катехити Галина Кравчук та Ірина Рубаха, які проводили уроки християнської моралі, організовували рольові ігри, інсценізації, конкурси, лоти, створювали стіннівки. Протягом цього часу вони стали і духовними наставниками, і «матерями» для дітей.

Робота в таборі проводилась відповідно до вікових категорій. Тому всі учасники були розподілені на три вікові групи: «Янголята», «Смайлики» та «Преображенні телепузики». Хоча назви загонів веселі, проте порушені на заняттях теми мали серйозний зміст і повчальне спрямування: «Святі таїнства – співдія Бога і людини», «Притча про блудного сина очима дітей», «Сила Господньої любові». Набуті знання дали можливість учням озирнутись на попереднє життя, проаналізувати свою поведінку і підсилити прагнення жити з Богом, сформувати стійкий «імунітет» проти негативних сторонніх впливів на життя в майбутньому.

Учасники табору відвідали святі місця Марійського духовного центру, склали поклін Чудотворній іконі Матері Божої Зарваницької, зцілилися водою із джерела святої Анни, занурювались у святу купель, відвідували Святі Літургії, здійснювали очищення душі через Сповідь, Причастя, молитву. Навіть процес споживання їжі супроводжувався молитвою в дяку Богові за істинно хліб насущний.

Дозвілля було організовано різноманітно й цікаво із врахуванням індивідуальних інтересів, що дало можливість розвинути творчі здібності дітей, розкрити потаємні таланти через пісню, танець, декламування, колективні творчі справи.

Щовечора линули молитви, релігійні та українські народні пісні, які об’єднували всіх у єдину духовну спільноту.

Особливим по своїй значимості і глибині став вечір прощання із Зарваницею, який відкрив перед школярами багато несподіванок: ватра, ігри, пісні, веселощі... Вечір завершився святковим феєрверком. Не тямлячи себе від щастя, об’єднані єдиним поривом, діти в знак подяки підкидали організаторів табору, організаторів святкового дійства.

Повідомили Валентина та Світлана Крицькі