Ювілей храму відзначили у Буському деканаті

4 грудня у с. Сторонибаби Буського деканату Архиєрейською Літургією відзначили 125-річчя церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці, пригадали історію парафії, душпастирів та привітали тих батьків, діти яких вибрали дорогу служіння Богові.

У проповіді єпископ Михаїл Колтун застановився на темою жертви в історії спасіння. Архиєрей наголосив, що «Йоаким і Анна жертвують дитя Богові, бо існує взаємне розуміння між ними і Богом. Вони можливо не здогадуються, але Господь приймає ту жертву і обирає їхню доньку на свою матір, тому що вона була чиста, свята і непорочна». Далі архиєрей говорив про наше розположення до Бога і яка має бути наша жертва. «Важливо, щоб жертва Богові мала ознаки щирості, витривалості, любові. Жертва - це примирення з Богом, звеличення Його, прохання і перепросьба, щоби Господь через нашу жертву, зглянувся до існуючих проблем, які з Ним ми хочемо вирішити». «В сучасності має роль сила, мудрість, а в християнському житті – довір’я до Бога. Цілий світ терпить і страхається від зброї, бо не може цю проблему вирішити. В Україні заіснувало капеланство. Священики йдуть до війська, щоби вказати на ті християнські цінності, які дають витривалість, відвагу, запевнення, що коли ми з Богом, то за цю жертву Господь винагородить», - зазначив архипастир.

Отець Олег Макар, настоятель парафії з 1993 року, наголосив, що «цей ювілей є знаменним для парафії. Можна роздумувати скільки пройшло поколінь тих молільників, які просили ласки Божої, заступництва Богородиці у цьому храмі. Скільки священиків за ті 125 років вінчали людей, хрестили дітей, сповідали, проваджали у вічність своїх вірних. Не один архиєрей був у цьому храмі і благословив людей. Тож сьогодні є дуже радісно, що приїхав Владика, який є родом з Бузеччини».

Після Божественної Літургії до храму ввійшли молоді люди з дівчинкою, котрі своїми одежами нагадувати Йоакима і Анну. За ними вервицею йшли дітки зі свічками. Перед тетраподом наймолодші парафіяни віршами пригадали історію храму. «125 років тому святили храм громадою всією. Святили душі втомлені життям і кожен йшов із ношею своєю у Божий храм. Старий, малий і бідний, і багатий ставали в ряд, і рівними були. Для кожного було благословення. Свято очищення, наповненням снаги».

Далі поіменно було згадано всіх священиків храму та заслуги тих, які долучилися до розбудови парафії. Окрему увагу було звернено на батьків духовних наставників і як дарунок від дітей було виконано пісню присвячену матерям священиків.

Прес-служба єпархії