15 серпня 2026 року Божого у селі Глинсько відбулися урочисті святкування з нагоди парафіяльного празника Успіння Пресвятої Богородиці. Цей святковий день став особливою віхою в житті місцевої громади, адже вірні та духовенство зібралися в оновленій святині, аби спільно прославити Господа та Його Пречисту Матір. Перед початком богослужіння було звершено Чин освячення води та нових настінних розписів храму, над якими впродовж тривалого часу натхненно працювали майстри-іконописці.

Святкову Божественну Літургію очолив Преосвященний владика Петро Лоза, єпарх Сокальсько-Жовківський, у співслужінні адміністратора парафії о. Руслана Жигіля та запрошеного духовенства. Численні парафіяни, гості, молодь і діти разом творили єдину молитву вдячності за завершення важливого етапу оновлення парафіяльної святині.

У проповіді владика Петро розкрив глибоке богословське значення празника Успіння, наголошуючи, що для християн це свято є торжеством вічного життя, а не смерті.

«Сьогодні оце свято, яке ми не називаємо і не кажемо, що Богородиця померла, а вона уснула. Бо вона перейшла від смерті у життя. Це свято сьогодні не про смерть, а це свято сьогодні про життя, про вічне життя, яке Господь готує для кожної людини. Ми кажемо про небовзяття Пресвятої Богородиці», — звернувся до присутніх єпископ.

Роздумуючи над постаттю Богоматері, єпарх підкреслив, що вона є прикладом абсолютного послуху Божому Слову та непохитної довіри до Творця. Владика зазначив, що кожен християнин покликаний щоденно у власному житті виконувати Божу волю:

«Нехай Пресвята Богородиця нас вчить, щоб ми кожного дня мали сміливість сказати в своєму серці, хоч не знаємо: “Не знаю, як це станеться, але я — раба Господня, нехай мені станеться по твоєму слову”. Тож нехай ця Божа воля буде для кожного з нас тим, що нас визволяє, те, що нас робить мужніми, те, що нам дає силу».

Після завершення Божественної Літургії владика Петро висловив вдячність о. Руслану, парафіянам, жертводавцям, хору та місцевій владі на чолі з міським головою Жовкви Олегом Вольським. Окремо єпископ звернув увагу на духовну цінність сакрального мистецтва:

«Коли ми говоримо про християнський підхід до ікони, до розпису в храмі, то найперше це є те, що, заходячи і бачачи це зображення, ми зчитуємо те, що є написано в Святому Письмі, те, про що нас вчить Церква».

Особливим моментом урочистості стало зачитання та вручення єпархіальних подячних грамот від владики Петра Лози. За жертовне служіння та вагомий особистий внесок у життя парафіяльної спільноти Успіння Пресвятої Богородиці високі нагороди отримали парафіяни Василь Перетятко та Роман Тлустяк.

Зі словом щирої вдячності до єпископа звернувся адміністратор парафії о. Руслан Жигіль. Він пригадав, що ідея розпису храму народилася саме з благословення владики два роки тому:

«З владичиного слова, з його благословенням все почалося. Були сумніви, був страх. Сьогодні війна, сьогодні люди живуть в недостатках, сьогодні ми багато віддаємо для наших воїнів. І багато хто говорив: “Отче, не на часі”. А коли буде на часі? Як умираємо, ми там будемо вже бачити вічність, вічну красу. А тут, на землі, хотілося, коли ти приходиш до церкви, відчути присмак Божого Царства. Нам вдалося створити таку красу в нашому храмі нашою маленькою громадою».

Отець-адміністратор також подякував усім парафіянам, які жертовно долучалися до робіт, підтримували священника молитвами й працею, а також майстрам-художникам за їхнє щире духовне та професійне служіння.

Свято закінчилося спільним співом «Многая літа», духовного гімну «Боже великий, єдиний», молитвою на освячення всякої речі та окропленням вірних і оновленої святині освяченою водою.