У Неділю перед Воздвиженням, 13 вересня 2026 року, у парафії Воздвиження Чесного Хреста села Волсвин Шептицького району відбулася знакова подія — урочистий вхід вірних до новоспорудженого храму та звершення в ньому першої Божественної Літургії. Святкування очолив єписокп Сокальсько-Жовківський Петро Лоза у співслужінні адміністратора парафії о. Василя Дубецького та запрошеного духовенства. На спільну молитву зібралися численні парафіяни, вихідці з села та гості з навколишніх парафій, які прибули розділити радість довгоочікуваного моменту.

Перед початком богослужіння владика звершив чин освячення води та благословив вхід священнослужителів і мирян до святині. Розпочинаючи молитву, єпископ зазначив, що цей храм будувався жертовністю багатьох людей упродовж тривалого часу, і сьогодні всі бачать видимий плід праці:

«Ми сьогодні молимося і пам’ятаємо про всіх жертводавців, які доклалися до будівництва, зокрема тих, хто вже дивиться на цю святиню з неба».

Під час архиєрейської проповіді владика Петро зосередив увагу на таємниці Божої любові, яка відкривається людині через жертву Хреста Господнього, та закликав кожного поставити Бога в центр свого життя. Роздумуючи над недільним євангельським читанням, проповідник підкреслив:

«Під тим словом “світ” ми можемо поставити кожен себе, своє ім’я і сказати, що Бог так полюбив мене. Повірити Богові — це не просто ствердити, що він є, але прийняти його волю в своє життя, не сходити з тої правдивої стежки і переконливо триматися Божих заповідей».

Владика додав, що новозведений дім Божий має бути для вірних місцем постійної внутрішньої переміни, адже коли Бог перебуває на першому місці, тоді й усі інші справи стають на свої місця.

Після завершення Літургії архиєрей розповів передісторію нового храму, зазначивши, що через обставини воєнного часу та мобілізацію майстрів, котрі виготовляють іконостас і бічні престоли, повне освячення святині довелося відкласти:

«Отець Василь звернувся з проханням розпочати богослужіння вже зараз, аби люди взимку не мерзли у старій церкві, а молилися тут, де є опалення. Тож ми звершили першу Літургію на антимінсі, а освячення самого престолу та храму звершимо, з Божою поміччю, наступного року на свято Воздвиження» — підсумував єпископ.

Владика також подякував всім жертводавцям і наголосив, що в очах Божих немає більших чи менших пожертв, адже навіть найскромніша лепта, підкріплена щирим серцем і молитвою, стає частиною великої Божої справи. З нагоди знаменної події архиєрей вручив отцю-настоятелю Василю та всім парафіянам подячну грамоту, у якій висловлено архіпастирську вдячність жертводавцям і будівничим за ревну працю та любов до Божого дому.

Отець Василь висловив вдячність єпископу за постійну духовну опіку й батьківську підтримку, звернувшись зі словами:

«Ми безмежно вдячні, Владико, що ви розділили з нами це свято для наших душ, свято, яке пригадує нам, що ми є діти Божі. Ми чекали цього дня не один рік, і ваша святительська молитва дала нам можливість надалі молитися у цій святині».