17 жовтня 2024 року у Ватикані повідомлено про те, що Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав за згодою Синоду прийняв зречення з уряду владики Михаїла Колтуна, який досягнув 75-річного віку. На його місце призначено нового правлячого єпископа, дотеперішнього єпископа-помічника владику Петра Лозу. Ці рішення благословив Святіший Отець Франциск.

Відповідно до кан. 210 Кодексу канонів Східних Церков, єпархіальний єпископ, який досяг 75-річного віку або став нездатним виконувати свої обов’язки через стан здоров’я, подає зречення з уряду. Єпархіальні єпископи, які служать у межах патріаршої Церкви, подають зречення на ім’я Патріарха. Для його прийняття необхідна згода Постійного Синоду, якщо раніше не було запиту від Синоду Єпископів.

Біографічна довідка

Владика Петро народився 3 червня 1979 року в селі Колоденці (Кам’янка-Бузький район, Львівська область)

Священичі свячення отримав 26 серпня 2007 року із рук високопреосвященного владики Ігоря Возьняка, архиєпископа і митрополита Львівського.

Єпископська Хіротонія відбулася 12 липня 2018 року у катедральному храмі Святих Апостолів Петра і Павла у м. Сокалі (Львівська область).

Священиче служіння

У 1997 році вступив до Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористи), у якому в 2003 році склав довічні обіти. Священичу формацію розпочав у семінарії оо. редемптористів у Львові (1998–2001). Завершив богослoвські студії в Інсбруцькому університеті, де навчався впродовж 2001–2009 років. Дияконські свячення майбутній владика Петро отримав 8 січня 2005 року із рук Високопреосвященного владики Ігоря Возьняка у храмі священномуч. Йосафата у м. Львові, а 26 серпня 2007 року отримав священиче рукоположення в архикатедральному соборі Св. Юра у м. Львові із рук того ж владики.

Після висвячення душпастирював у Вінниці, де був віце-парохом, а потім парафіяльним адміністратором у с. Гніздичеві-Кохавино (Жидачівський район, Львівська область). У 2011–2014 роках був провінційним дорадником Львівської Провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя.

Від 2014 року по 2018 рік був адміністратором парафії святих Петра і Павла в м. Чернігові. Ось як про цей досвід служіння свідчить сам владика Петро: «Під час служіння на Чернігівщині мене найбільше захоплювало те, як тамтешні люди вчаться жити церковним життям. Тобто, як саме вони пізнають нашу Церкву, як “пробують на смак” оце християнське життя (втілювати для себе). І це був неймовірний досвід! Тож я можу тільки порадіти за тих людей, які пізнали нашу Церкву, як вони утвердилися у вірі, які зараз є ревними парафіянами в нашій спільноті в Чернігові. Хтось просто заходить, щоб подивитися на храм і в такий спосіб знайомиться з отцями чи сестрами. Хтось довідується про нас через якусь акцію в місті. Зазвичай, приходять ті люди, яких покликали наші парафіяни. Вони є свідками і тими, хто там розповсюджує буття нашої Церкви. Звичайно, що для деяких було великим здивуванням, коли вони, наприклад, прийшли до нашого храму, а до них підійшов священик чи сестра-монахиня і запитали, як їхні справи і чи їх щось цікавить. Саме це їх так притягує. На мою думку, там є чимало наших парафій, які радо приймають людей, очікують і йдуть служити тим людям, які там є…». Водночас о. Петро Лоза опікувався ув’язненими із двох тамтешніх колоній: «На жаль, чоловіки та жінки, які виходять із в’язниці, інколи не мають куди йти. Буває й таке, що в родині їх ніхто не чекає або ж вони взагалі навіть не мають сім’ї. Вони думають про те, як далі знайти роботу, отримати житло, як «влитися» в соціальне життя. Якщо у в’язниці вони могли «впорядкувати» свої спокуси чи проблеми, то на волі можуть знову легко до них повернутися… Тож у в’язниці люди потребують, щоб їм показали, що вони для когось важливі, потрібні, що їх хтось чекає. Також для нас, які живемо у вільному житті, залишається питання: а як ми сприймаємо цю людину і чим ми могли б їй допомогти? Звісно, духовний супровід допомагає їм розібратися зі своїми проблемами, знайти відповіді на певні запитання. Однак не кожна людина потім належно застосовує їх на практиці, багато з них духовною підтримкою так і не скористалися. Є чимало в’язнів, які виходять на волю і повертаються до звичного життя, – влаштовуються на роботу, створюють/живуть у сім’ї і так далі… Проте стільки ж людей повертають до тих немочей, яким піддалися і яких не побороли…».

Єпископська діяльність

12 квітня 2018 року Папа Франциск дав свою згоду на канонічний вибір ієромонаха Петра єпископом-помічником Сокальсько-Жовківської єпархії, який здійснив Синод Єпископів УГКЦ, і надав йому титул єпископа Паніума.

Єпископська хіротонія відбулася 12 липня 2018 року в катедральному соборі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла в м. Сокалі на Львівщині. Головним святителем був Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, а співсвятителями — владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський та владика Михаїл Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський.

17 жовтня 2024 року Папа Франциск призначив владику Петра Правлячим Архиєреєм Сокальсько-Жовківської єпархії.