Жовква, 4 серпня 2026 р. Вих. № 26 – 222

ЗВЕРНЕННЯ

до парафіян храму Пресвятої Трійці та всіх мешканців міста Жовкви

Дорогі брати і сестри у Христі!

Сьогодні ми стали свідками особливої події в історії нашої Жовкви – завершення багаторічних реставраційних робіт у храмі Пресвятої Трійці. Цей унікальний дерев’яний храм, збудований у 1720 році коштом громади, постав на місці давнішої церкви, знищеної пожежею. Понад три століття він є невід’ємною частиною історичного образу Жовкви, свідком віри та життя багатьох поколінь наших предків. Особливого значення храму надає і те, що у 2013 році його було включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Однак храм – це не лише пам’ятка архітектури, мистецький чи культурний об’єкт. Для християнина храм передусім є святим місцем зустрічі Бога і людини, місцем молитви, звершення Божественної Літургії та Таїнств, місцем, де спільнота віруючих збирається навколо Христа. Святе Письмо говорить: «Дім Мій буде домом молитви» (Мт. 21, 13). А апостол Павло нагадує нам, що ми є «Божою будівлею» (1 Кор. 3, 9) і що Бог бажає перебувати посеред свого народу. Тому матеріальний храм має служити значно більшій дійсності – життю Божого народу, його молитві, освяченню та зустрічі з Господом. Цю істину чітко окреслює Кодекс канонів Східних Церков, вказуючи, що храм є будівлею, виключно присвяченою для богопочитання через посвячення або благословення (ККСЦ, кан. 868-869). Таким чином, призначення храму не вичерпується тим, що він є цінною історичною спорудою. Його справжній сенс полягає в тому, щоб бути місцем, де християнська громада збирається на молитву, слухає Боже Слово, звершує Святі Таїнства і разом зростає у вірі. Саме тому завершення реставрації храму Пресвятої Трійці є для нас не лише завершенням великого будівельного чи реставраційного проєкту, а є кроком повернення храму до життя. Збереження храму – це не лише збереження минулого, але це також відповідальність за майбутнє. Ми повинні передати наступним поколінням не просто добре збережену пам’ятку, яку можна оглянути, а живу святиню у якій можна молитися, звершувати Божественну Літургію, проповідувати Слово Боже і щоб цей храм, знову став живим осередком віри для нашого народу.

У свято Преображення Господнього, ми дякуємо Богові за завершення реставраційних робіт у храмі Пресвятої Трійці. Це день, коли після семи років праці ми зможемо побачити відновлену красу цієї святині та подякувати всім, хто своєю працею, молитвою і жертовністю долучився до її відновлення.

 Водночас, хочу сказати про те, що сьогодні особливо болить усім нам: попри завершення реставраційних робіт, храм поки що не може виконувати свого безпосереднього призначення – приймати громаду для регулярного звершення богослужінь. Ми усвідомлюємо, що цей стан не може бути остаточним. Тому сьогодні ми з надією очікуємо на необхідні зміни у законодавстві та на відповідні рішення державних органів, які дадуть можливість храму Пресвятої Трійці знову виконувати своє пряме призначення – задовольняти духовні й релігійні потреби вірних Української Греко-Католицької Церкви, які впродовж століть були пов’язана з цією святинею.

Нехай Господь, який Своєю благодаттю беріг цей храм більше ніж три століття, оберігає його і надалі. Нехай благословить усіх, хто доклав зусиль до його відновлення та дозволить нам знову чути в його стінах молитву Церкви та разом прославляти Отця, і Сина, і Святого Духа.

З молитвою та архиєрейським благословенням

† Петро Лоза

Єпархіальний Єпископ

Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ