У неділю, 21 червня 2026 року, храм Пресвятого Серця Христового у місті Жовква став осередком літургійного торжества та глибокої історичної пам’яті. Місцева греко-католицька громада урочисто відзначила свій парафіяльний празник, який цьогоріч збігся з визначним ювілеєм — 130-річчям від дня заснування Апостольства молитви в Україні та 35-літтям відновлення його діяльності після підпілля. Попри виклики воєнного часу, святкові урочистості наповнилися щирою спільною молитвою та особливим духовним піднесенням.

Святкову Божественну Літургію очолив Преосвященний владика Петро Лоза, єпарх Сокальсько-Жовківський у співслужінні владики Василія Тучапця, екзарха Харківського та колишнього настоятеля цієї Жовківської обителі. Урочисте богослужіння зібрало численне духовенство, серед якого були ігумен Жовківського монастиря о. Веніамин Чернега, ЧСВВ, протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя ЧСВВ в Україні о. Йосиф Кралька, протоігумен провінції Святого Миколая ЧСВВ на Закарпатті о. Франциск Онисько, а також ігумени багатьох василіянських монастирів та настоятелі довколишніх храмів.

Святкування розпочалося з величного молитовного збору на головній площі міста Жовкви, куди процесійно прибули всі священнослужителі, монашество та паломники. Звертаючись до чисельно зібраних вірян перед початком Божественної Літургії, владика Петро Лоза роз’яснив глибокий богословський та літургійний зміст сьогоднішнього свята. Архипастир закликав вірних відчиняти свої серця для Божої дії та єднатися в єдиному намірі за мир і спокій у державі.

Розкриваючи головну мету сьогоднішнього молитовного стояння, єпископ наголосив на значенні спільного звернення до Небесного Отця у часи важких випробувань для всього українського народу. Архиєрей звернувся до присутніх із закликом поставити на перше місце Божу присутність:

«Об’єднані молитвою стаємо до Божого престолу, щоби випросити в Господа тих необхідних ласк для нашого народу, для наших сімей, для того, щоби цей Божий мир спочив на нашій українській землі».

Окрему увагу у своєму слові владика Петро приділив ювілею Апостольства молитви, підкреслюючи, що протягом тривалих десятиліть ця духовна практика була і залишається надійним джерелом відновлення людського духу. Звертаючись до досвіду тисяч ревних молільників, ієрарх зазначив:

«Оця молитва, яка для кожного християнина є такою близькою, для кожного християнина є такою важливою, що, власне, в тій молитві, в цьому молитовному стоянні, в цьому витриванні і чуванні перед Богом, єднаючись з Ним, маємо добру нагоду утвердити себе у своїй вірі і бачити надію в завтрашньому дні».

Найбільш зворушливим і водночас духовним викликом для слухачів став архипастирський заклик до виконання однієї з найважчих євангельських заповідей — любові до кривдників. Владика Петро закликав безнастанно просити Бога про переміну людських сердець та подолання темряви:

«Щоби та Божа любов торкнулася кожного, а особливо наших ворогів, бо це також Твоя заповідь, Господи, щоби ми молилися за наших ворогів, щоб вони перестали творити те зло у цьому світі».

Опісля розпочалася урочиста Свята Літургія. Особливу велич, милозвучність та молитовну атмосферу свята забезпечив парафіяльний хор святкуючої громади. Своїм злагодженим та ангельським співом хористи піднесли серця вірних до небесних висот, перетворивши богослужіння на справжнє торжество Божественної краси та гармонії.

У часі богослужіння до вірних зі словом проповіді звернувся владика Василій Тучапець, який присвятив свої роздуми безмежній любові Христа Чоловіколюбця. Розмірковуючи над святим Євангелієм, екзарх Харківський нагадав про найбільший дар Творця для людства:

«Бо Бог так полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, мав життя вічне».

Владика детально зупинився на природі християнської віри, яка є не просто пасивним переконанням, а живим та дієвим зв’язком із Господом через щире ісповідання Його імені. Посилаючись на слова Святого Письма, єпископ наголосив:

«Хто визнає, що Ісус є Син Божий, в тому Бог перебуває».

Продовжуючи проповідь, ієрарх звернув увагу парафіян на те, що справжня любов до Бога ніколи не може бути відділена від ставлення людини до свого ближнього. Владика закликав плекати взаємну пошану та милосердя у щоденних вчинках:

«Любіть один одного, бо в тому виявляється любов до Бога».

Зважаючи на реалії жорстокої війни, яку сьогодні переживає Україна, проповідник особливо підкреслив жертовний характер християнського служіння наших воїнів-захисників. Владика Василій навів слова Спасителя про вищий прояв любові на землі:

«Ніхто не має більшої любові від того, хто життя своє віддає за друзів своїх».

На завершення Божественної Літургії владика Петро Лоза висловив глибоку подяку всім присутнім за спільну молитву, звернувши особливу увагу на героїчне душпастирське служіння владики Василія:

«Сьогодні хочемо подякувати нашому гостю і, не гостю, бо владика Василь є знаний. Він був тут також настоятелем, служив тут. Але сьогодні виконує своє служіння на цьому передку нашої держави, де очолює Харківський екзархат».

Окремі слова вдячності від о. Веніамина Чернеги пролунали на адресу представників місцевого самоврядування, які активно долучилися до організації цього великого свята. Настоятель висловив щиру вдячність Жовківському міському голові пану Олегові Вольському і першому заступнику Марії Малачівській за всебічну повсякчасну співпрацю, належну підготовку відпустової площі, забезпечення звукового супроводу та підтримання порядку комунальними і правоохоронними службами міста. А також всім громадським службам і звісно численним священникам, яких перелічив поіменно.

Святковий день у Жовкві мав також і дуже теплий родинний вимір, адже парафіяльне торжество збіглося із загальнонаціональним святом. Звертаючись до присутніх чоловіків, владика Петро нагадав, що в 3 неділю червня святкуємо День батька. Душпастир привітав усіх татів, подякував їм за приклад мужності й віри та закликав наслідувати святого Йосифа Обручника у жертовній турботі про свої родини.

Завершився цей благодатний день відновленням обітів членами Апостольства молитви та урочистим служінням Суплікації. Після цього владика Петро Лоза уділив усім присутнім повний відпуст та здійснив чин освячення релігійних речей. Наприкінці урочистостей обидва архипастирі — владика Петро та владика Василій, — окроплюючи паломників свяченою водою, уділили вірним благословення.

Стаття: бр. Тарас Дідик