Субота, 9 травня 2026 року, стала днем духовної величі для старовинного міста Белз. Громада парафії перенесення мощів святого Миколая Белзького протопресвітеріату зібралася, щоб відзначити престольне свято та стати свідками народження нового служителя Церкви Христової.

Під час урочистої Божественної Літургії, яку очолив Преосвященний владика Петро Лоза, єпарх Сокальсько-Жовківський, відбулися дияконські свячення Юрія Івануся — уродженця Белза, багаторічного активного парафіянина та випускника семінарії. Разом із архієреєм молилися адміністратор парафії о. Олексій Яворський, запрошене духовенство та численні віряни.

У своїй проповіді владика Петро розкрив зміст постаті святителя Миколая, наголошуючи на значенні його імені:

«Запам’ятаймо собі, що це слово Миколай — воно перекладається як перемога. Як перемога, найперше над злом. Що це слово, яке він в своєму імені носив, він, який пізнав Господа Бога, він, який тим словом Божим жив на кожен день, що він найперше хотів, щоби ця Божа правда, Божа воля укріплювалася серед нас людей».

Розмірковуючи над викликами сучасності та жахами війни, архієрей закликав громаду до християнської стійкості, наголошуючи, що єдиною дієвою зброєю проти темряви є милосердя:

«Зло злом перемогти не можна. Зло можна перемогти лише добром.Те, що ми знаємо, що святий Миколай, той, який старався і спішився завжди з допомогою, коли хтось перебував у якійсь потребі. Уявімо собі, чи пригадаймо собі, що ми мали такі моменти в нашому житті, коли нам дуже потрібна була чиясь допомога в різний спосіб. Можливо, ми потребували якоїсь фінансової підтримки, але, можливо, найбільше і найчастіше, як ми потребували доброго слова, доброї поради. Потребували когось, хто з нами міг бути поряд, коли нам було важко. Ми з вами переживаємо також і тепер певну нужду того, бо чуємо, бо відчуваємо, що в цей час війни нам також так потрібно когось, хто буде поряд з нами. Що ми не лишимося самі».

Особливим моментом богослужіння став чин рукоположення. Звертаючись до новопоставленого диякона Юрія після Літургії, владика Петро привітав його з цим сакраментальним кроком:

«Це десь той, той перший крок вже священства, сакраментальний крок в тому, що він від моменту своїх свячень, він приписується до Сокальсько-Жовківської єпархії. І він так як мав свій шлюб зі своєю дружиною Аліною, також сьогодні також має, це прив’язання до Церкви Христової. Тому, дорогий отче дияконе Юрію, нехай це твоє служіння буде ревним, щоби ти досвідчив це служіння в своєму житті в тому, що Господь, який є такий близький, Господь, який служить нам, Господь, який показав перше це служіння, щоби Він запалював твоє серце до того, щоби ти міг сповнити якнайкраще цю свою службу і щоби якнайкраще приготуватися до цього наступного кроку в твоєму житті, бо ти хочеш служити, як Христовий священник у винограднику Христовому. Сьогодні вітаю тебе з тим днем, з твоїм тим прийняттям дияконського сану».

Владика також подякував матері диякона за виховання сина та його готовність служити. Сам отець-диякон Юрій у своєму слові подяки згадав рідне місто:

«Дякую також всім белзянам, бо біля вас я виріс, вчився, молився і також завдяки вам я зараз тут».

Молитовну атмосферу свята доповнив спів хору «Іхтіс», запрошеного з львівської парафії Успення Пресвятої Богородиці. Для учасників хору цей візит був особливо щемливим, адже багато з них є вихідцями з Белза. Свою шану новопоставленому диякону висловили і наймолодші парафіяни, які привітали його віршами, а хор виконав пісню-молитву «Господи, прийми мене на службу».

На завершення адміністратор парафії о. Олексій Яворський подякував архієрею за батьківську опіку та візит до «скривавленої і зраненої землі, яка переживає війну», висловивши надію на перемогу та мир.

Щиро вітаємо громаду Белза з храмовим празником, а отця-диякона Юрія з початком його служіння! Нехай святий Миколай Чудотворець буде вашим заступником, а Господь дарує сили творити добро на прославу Його імені.

Стаття: бр. Тарас Дідик