У празник Різдва Пресвятої Богородиці, єпарх Сокальсько-Жовківський відвідав парафію у с. Завишень, Сокальського деканату, з нагоди храмового празника та 10-ліття священичого служіння адміністратора парафії о. Віктора Семена.

У часі богослужіння єпископ виголосив проповідь у якій пригадав подію, яка відбулася 31 рік тому, коли після єпископської хіротонії владики Михаїла, відбулася інтронізація на єпископа Зборівського: ”Якщо моє дійство було таким великим святом, то що говорити про дійство народження Пресвятої Богородиці?!

Пресвята Богородиця народжується, щоб звеличити Бога і запевнити нам спасіння. Йоаким і Анна, батьки Пресвятої Богородиці важко повірили у неможливе – народження дитини на старості літ. Це народження відбулося для оновлення світу.

 Пресвята Богородиця прийнявши Бога в своє життя стала для нього храмом.

Господь її обрав, щоб народитися для нашого спасіння, для нашого життя і віри.
Пророки звіщали, але не всі люди сприймали, нехтували, забували. Час пройшов і Пресвята Богородиця прийшла, хоч це не відразу стало публічною подією, але з часом.
Втілення Божого слова в життя займає час і воно проходить через Пресвяту Богородицю, щоб своїм життям вона могла прославити Бога.

Вона у собі, як повна ласки, є віддзеркаленням Божого творіння і у своєму храмі робить спілкування з Богом.

Ми час до часу приходимо до молитви і на молитві вважаємо, що спілкуємося з Богом, а на загал маємо молитися постійно. Те, що ми робимо – робимо на славу Божу. 
Ми не відокремлені від світу і наше покликання до співжиття з Богом.
Богородиця досвідчала Бога у своєму житті і з досвідом Божим вона сьогодні реалізовує Божу дію у своєму служінні. 

Бог від праведника не відвертається, не віднімає своєї руки.

Бог є той, хто запевняє праведника, який покладає надію на  Бога .
Війна – це злочин, а хто почав війну – злочинець і має потерпіти поразку, має покаятись, як і має бути покараним.
Богородиця в труднощах досвідчала Бога і ним дорожила, надіялась на нього. 

Нам приходиться пережити присутність Бога в нашому житті. 

Господь своєю правицею наведе лад, щоб ми могли святкувати нашу віру.
Ми переживаємо різні труднощі, але нам всім треба вчитися і довірятися Богу.
Тільки мир і любов, яку Бог вмістив у світ, щоб ми її розвивали, стає для нас запорукою подолання гріха.

Наша молитва і життя має бути в молитві зі Богом.

Господь довірився Богородиці і вона сповнила його волю.
Нехай Пресвята Богородиця, до якої вся Церква виражає довір?я, заступається за нас. Нехай її заступництво буде завжди успішне у нашій вірі, щоб наповнювати наше життя миром, про який молимося”.

Після Божественної Літургії владика Михаїл привітав усіх із величним Празником Різдва Пресвятої Богородиці та закликав розвивати побожність, віру, надію та любов, щоб через ці Божі чесноти набирати Божих дарів. 

Архиєрей пригадав часи насильних переселень, у яких переплелись життєві стежки мешканців с. Полоничі (тепер Золочівського р-ну, родинного села владики) та мешканців с. Завишень: “Ми в прикрих умовах шукали сили. В нашій маленькій хатині приймали інших, попри те, що було мало місця, раділи тим, що можемо допомогти.

Сьогодні ми також відзначаємо потерпілих, які силою факту були насильно переселені. Молимося, щоб таких переживань ми не досвідчували.”

Далі, з благословення Єпископа, декан Сокальський – о. Андрій Дутчак, зачитав Грамоту про право носіння наперсного хреста для о. Віктора Семена.

Адміністратор парафії о. Віктор склав слова вдячності Владиці за молитву і благословення: “У сьогоднішньому візиті до нас, у вашій присутності, ми вбачаємо Божу любов до нас. Зичимо вам добра, Божого благословення та ревності молитви, щоб випросити для нашої Держави миру» 

Після слів подяки Архиєрей уділив благословення батькам о. Віктора з нагоди 40-ліття прийняття Святої Тайни Подружжя.

Завершилося святкове богослужіння молитвою за Україну.

Пресслужба єпархії