22 лютого, в Неділю всепрощення, владика Петро Лоза відвідав катедральний собор святих верховних апостолів Петра і Павла в м. Сокаль, де звернувся до вірян із повчальним словом, присвяченим початку Великого посту. У своїй проповіді архиєрей розкрив глибокий сенс покаяння, відповідальності за власні вчинки та надважкого виклику прощення в умовах війни.

Розпочинаючи проповідь, владика порівняв час посту із дорогою, яка має чітку мету. Серед багатьох шляхів у житті людини — до праці, мандрівок чи рідних — найціннішою він назвав дорогу, що веде додому, де нас чекають і люблять.

«Час Великого посту — це особлива дорога, яка веде нас від земного до небесного, від смерті до життя. Це шлях повернення людини до тієї благодаті, яку Господь хоче уділити кожному з нас».

Владика наголосив, що піст, молитва та обмеження не є ціллю самі по собі, а лише засобом для досягнення головної мети — вічного життя, обіцяного Богом.

Розважаючи над історією вигнання Адама і Єви з раю, єпископ підкреслив важливість особистої відповідальності за власні вчинки, зауваживши, що трагедія перших людей полягала не лише в порушенні заповіді, а й у спробах перекласти провину на іншого: Адам намагався перекласти відповідальність на жінку, а Єва звинувачувала змія-спокусника. 

«Якщо людина робить якісь вчинки у своєму житті, то має пам’ятати, що вона бере на себе відповідальність за те, що вона вчинила,» — зауважив владика.

Окрему увагу проповідник приділив болючому для українців питанню: 

«Як ми маємо примиритися з тими, хто нам чинить кривду в той момент, як ми переживаємо такий непростий час війни? Тоді, коли нам роблять так боляче і від нас забирають навіть наше життя, життя наших рідних». 

Владика пояснив, що в такі хвилини важко знайти людські сили, тому варто перетворювати власну неміч на молитву, пам’ятаючи, що «молитися за ворогів — це найперше те, що я молюся за те, щоби мій ворог перестав творити зло, а почав творити добро». Якщо ж серце не знаходить сили простити, це безсилля варто принести Богові, як щире прохання про допомогу, адже «що неможливе людині — можливе Богові».

Завершуючи проповідь, владика закликав вірян пам’ятати, що світ змінюється лише через добрі вчинки та прощення. Він побажав вірним благословенної дороги до світлого празника Христового Воскресіння, ставлячи понад усе Божу волю та Його славу.

Стаття: бр. Тарас Дідик
Світлини: бр. Володимир Пархомук