30 червня розпочався щорічний Синод Єпископів УГКЦ, головною темою якого стало «Душпастирство покликань до священства і монашества». Цьогоріч на зустріч прибуло 49 єпископів з України, Європи, Америки та Австралії, серед них 34 правлячі архиєреї, 1 єпископ Патріаршої курії, 9 єпископів-помічників і 5 єпископів-емеритів.

1 липня, після спільної молитви за полеглих захисників та хвилини мовчання, владики розпочали робочі засідання. Першими до присутніх звернулися Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас та секретар Апостольської нунціатури монсеньйор Вєкослав Холік. Архиєпископ розповів про свою недавню зустріч з Папою Левом XIV, зокрема про його незмінну духовну близькість до України. Також вл. Вісвальдас подякував за організацію масштабного святкування 25 річниці візиту до України Папи Івана-Павла II, і зазначив, що ще раз запросив Папу Лева відвідати Україну. На завершення свого виступу Апостольський нунцій подякував Богові за можливість служіння в нашій державі для народу який страждає в часі війни.

2 липня єпископи зосередилися на безпосередній темі Синоду: «Душпастирство покликань до священства і монашества». Зокрема було обговорено формування майбутніх священників та відповідальність Церкви за плекання покликань. Основну доповідь представив  вл. Богдан Данило, голова Патріаршої комісії у справах духовенства УГКЦ. У своєму виступі він підкреслив роль родини, як «першої семінарії», що своїм вихованням і прикладом спонукає молодих людей до служіння Богу. Окрему увагу звернули на родини, де діти ростуть без батьків через війну. Не менш важливою є і роль єпископа, який не просто має забезпечити навчання, але й бути безпосередньо присутнім між семінаристами та створювати атмосферу для розпізнання покликання. Також вл. Богдан зазначив, що покликання, як таке не обмежується священством чи монашеством, але також набожним життям та свідченням віри. Запрошені доповідачі також представили статистику кількості покликань в Україні та за її межами, особливість портрета сучасного семінариста, та зазначили значний ріст вступників серед осіб зрілого віку.

Наступним виступив голова Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ вл. Михайло Бубній. Він розповів про покликання до богопосвяченого життя, зосередившись на різних середовищах, де зароджується покликання, зокрема: молодь, родина та самі богопосвячені спільноти. За результатами масштабного опитування вл. Михайло та запрошені доповідачі розповіли про виклики, з якими стикаються кандидати до богопосвяченого життя, особисті кризи покликань, правильний супровід родин та важливу роль особистого прикладу настоятелів і діалогу в спільнотах.

3 липня обговорення зосередилися на розвитку Синодального шляху Церкви, про що доповідь представив вл. Теодор Мартинюк. Були представлені нові «Напрямні щодо фази реалізації Синоду 2025–2028 років», підготовлені Генеральним секретаріатом Синоду та затверджені Святішим Отцем Папою Левом XIV. Митрополит зазначив, що впровадження цих синодальних рішень лежить на місцевих Церквах, що для УГКЦ означає поєднання вселенського бачення розвитку Католицької Церкви з власним душпастирським досвідом, зокрема в умовах викликів війни. Основними етапами цього процесу є реалізація ініціатив у 2025-2026 роках, проведення єпархіальних і національних асамблей у 2027 році, а також континентальних зустрічей у 2028 році.

6 липня єпископи заслухали 11 доповідей про життя громад УГКЦ на чотирьох континентах, об’єднаних темою душпастирства покликань. В Україні головними викликами залишаються зцілення ран війни, місійна діяльність на прифронтових територіях та капеланський супровід військових і їхніх родин. У країнах Європи, зокрема Польщі та Австрії, Церква стрімко розширює мережу парафій та фокусується на інтеграції й підтримці сотень тисяч українських біженців. На американському континенті єпархії протистоять секуляризації та асиміляції, прагнучи перейти від суто «етнічної» моделі до активної місійної спільноти. В Австралії та Океанії Мельбурнська єпархія долає проблему величезних відстаней і старіння парафій через залучення мирян та використання сучасних засобів комунікації.

7 липня владика Григорій Комар представив оновлені та уніфіковані тексти трьох важливих літургійних книг: Архиєратикону, Молитвослова та молитовника «Прийдіте, поклонімся». Архиєратикон тепер розділено на дві частини – тексти основних Літургій із чинами рукоположення та окремий «Архиєрейський требник» для особливих єпископських благословень. Головним досягненням літургійної комісії та робочої групи стала повна уніфікація текстів Часослова, які дотепер мали розбіжності в різних виданнях. При доопрацюванні книг фахівці орієнтувалися на історичні видання патріарха Йосифа Сліпого, а також осучаснили катехитичні пояснення до богослужінь і Святих Таїнств. Окрім того, до оновлених молитовників увійшли нові служби на честь українських святих та свят, які нещодавно були встановлені Синодом УГКЦ. Також цього дня відбулася молитва за невинно вбитих унаслідок російських атак на Україну.

Окрім робочих зустрічей, архиєреї єдналися і в спільній молитві та культурних заходах. Відтак 4 липня владики помолилися за всіх померлих єпископів, починаючи від першого Київського митрополита Теофілакла і закінчуючи Петром Стасюком, єпископом Мельбурнської єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла, який відійшов до вічності 13 серпня 2025 року у Вінніпезі. Для цього було складено спеціальний «Пом’яник архиєреїв». Також члени Синоду мали день духовної віднови, під час якого до них промовив ієромонах Сава Масник, Студійського уставу, намісник Святомихайлівського монастиря у Львові. Духівник зосередив найбільшу увагу на тому, що Боже покликання є даром, який необхідно розпізнати крізь людські немочі та виклики сучасності, слідуючи за Христом у довірі, покорі й милосерді. Для цього Церква має навчитися чути й розуміти болі та ідеали молодого покоління, щоб культурні відмінності чи формалізм не заступали собою живий Божий заклик.Також у межах Синоду в Зарваниці єпископи УГКЦ відвідали Тернопільський драмтеатр, де переглянули містерію «Голгофа. Містерія непокори», присвячену патріарху Йосифу Сліпому. Постановка висвітлює 18 років радянських таборів і заслання ісповідника віри, який не зрікся свого покликання і став символом незламності Церкви. Для владик це дійство стало нагодою глибше осмислити духовну спадщину патріарха та актуальність його стійкості для сучасної України. Наприкінці вечора присутні молитовно вшанували пам’ять загиблих, зниклих безвісти та полонених українських воїнів, які сьогодні виборюють свободу держави.

На вихідних же владики роз’їхалися парафіями Тернопільщини та Прикарпаття щоб разом з їх спільнотами молитися за Божу милість для українського народу. У Чорткові, Блаженніший Святослав у соборі Верховних апостолів Петра і Павла очолив Архиєрейську Літургію та панахиду в межах вшанування 85-х роковин Чортківсько-Уманської трагедії. У зарваницькому храмі Пресвятої Тройці митрополит Володимир Ковбич звершив молитву разом із єпископами Василієм Івасюком та Володимиром Фірманом, закликавши вірних єднатися у вірі попри воєнні випробування. Святкування у храмі Матері Божої Неустанної Помочі в Івано-Франківську відзначилося візитом кардинала Миколи Бичка, який очолив престольне свято та уділив пресвітерські свячення новому єромонаху-редемптористу. До с. Озерна завітав єпископ-помічник Петро Голіней, котрий у храмі Пресвятої Тройці закликав парафіян до посиленої молитви за українських воїнів та повсякденного обрання шляху добра. У Благовіщенському храмі Коломиї митрополит Євген Попович звернувся до громади з напуттям про оновлення Божого образу в людині та отримав подяку від вірних за багаторічну підтримку українців за кордоном. Парафію Святої Софії – Премудрості Божої у с. Острів відвідав єпископ Браєн Байда, який у своїй проповіді наголосив на важливості подолання самотності через християнське сопричастя та взаємну любов. Апостольський екзарх Богдан Дзюрах у тернопільському храмі Покрову Пресвятої Богородиці роздумував над духовним значенням Богородичної ікони у часи війни, бажаючи Україні витривалості на шляху до справедливого миру. У Заліщиках єпископ-помічник Андрій Рабій звершив Літургію в храмі Пресвятого Серця Христового, уділивши громаді батьківське благословення та слова духовної підтримки. До тернопільського храму Успіння Пресвятої Богородиці завітав вл. Мирон Мазур із Бразилії, щоб розділити святкову недільну молитву з місцевими вірянами. Громада храму Святих мучеників Бориса і Гліба в Тернополі приймала єпископа Паризької єпархії Ігоря Ранцю, котрий підтримав парафіян своїми духовними настановами й уділив їм архиєрейське благословення. Нарешті, у тернопільському храмі Зарваницької Матері Божої вл. Степан Сус очолив урочисте Богослужіння про материнську опіку Діви Марії, після чого здійснив освячення води та нового дзвону «Любомир».

Попереду на владик чекає ще кілька днів інтенсивної праці, присвяченої розгляду адміністративних та душпастирських питань життя Церкви. Зокрема, єпископи планують детально опрацювати та затвердити низку нових церковно-правових документів та синодальних постанов. Важливим етапом наступних днів стане також погодження тексту традиційного Послання Синоду до вірних УГКЦ та всього українського народу. Робочі сесії триватимуть у дусі соборності та посиленої молитви за настання справедливого миру в Україні.

Інформація та фото: Департамент інформації УГКЦ