Велика Вечірня з винесенням Плащаниці у Підкамені

У Велику п’ятницю, 10 квітня 2026 року, у храмі Успіння Пресвятої Богородиці селища Підкамінь відбулося молитовне споглядання страстей Господніх. Вечірню з винесенням Плащаниці очолив Преосвященний владика Петро Лоза, єпарх Сокальсько-Жовківський, за участю адміністратора парафії та протопресвітера о. Михайла Бакая, духовенства протопресвітеріату та численної громади вірян.

У своїй проповіді архиєрей наголосив на надзвичайній ціні, яку Син Божий заплатив за викуплення людства, підкресливши, що Голгофа була місцем, де насправді мали стояти ми. ?Владика Петро закликав кожного усвідомити особисту участь у подіях Страсної п’ятниці:
«На тій Голгофі, на Хресті, не Христос мав бути розп’ятий. На тій Голгофі мав бути розп’ятий кожен з нас. Мав бути розп’ятий я. Тому що я своїми вчинками ображаю Свого Господа».

Єпископ звернув увагу на небезпеку духовного засліплення, коли людина не бачить потреби у покаянні, вважаючи себе «достатньо доброю». Він навів приклад чоловіка, який на сповіді не бачив за собою великих прогріхів, бо нікого не вбив і не обікрав. Владика підкреслив, що навіть найменша провина потребує Божого втручання:
«Найменший гріх я не можу чимось загладити, щось за нього віддати, чимось викупити і лише Бог у Своєму милосерді мені його може простити».

Центральним образом надії для кожного грішника владика назвав постать розбійника, що висів праворуч від Спасителя. Завдяки щирому каяттю та визнанню Христа, він став першим мешканцем раю:
«Той, який багато зробив гріха, стає тією іконою, яка входить до Царства Небесного разом з Ісусом».

Цей приклад, за словами архієрея, має надихнути кожного християнина у ролі цього розбійника «стати перед лицем Божим» і просити про відпущення прогріхів.

Проходячи через страждання, Господь змінює саму природу смерті, перетворюючи її з кінця на початок вічності. Бог приходить, щоб нас віднайти і викупити. Христос каже до кожної душі: «Я Своєю смертю перемагаю смерть, щоби ти вічно жив». Для віруючої людини момент зустрічі зі смертю більше не страшна мить і крапка, бо ми знаємо, що Господь приготував для нас шлях до вічності.

Завершуючи проповідь, владика Петро закликав вірян з великою пошаною приступати до святої Плащаниці, цілуючи стражденне Тіло Спасителя, яке зазнало стільки болі та страждань заради нас. Спільна молитва громади завершилася тихим проханням, що відлунювало крізь віки: «Господи, прости, пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє».